Зелені
Несподіваний успіх Партії зелених України в 1998 році досі не дає спати вітчизняним політтехнологам. Тоді лідерові ПЗУ Віталію Кононову на гроші великого бізнесу вдалося набрати понад 5%. Цей успіх став можливим не завдяки вдалій ідеології, а, скоріше, завдяки підкресленій відсутності її. Спроба ж підігнати небідних бізнесменів під образ виразників європейських зелених ідей мала дещо кумедний вигляд. З українських нуворишів німецьких “грюне” не могло вийти за визначенням. Програш ПЗУ визначив долю інших політичних сил, які намагалися використати зелені гасла, не розуміючи їхньої суті. Проте ідея і досі залишається ласим шматочком для бізнесменів від політики. Хоча, як вважає сам Віталій Кононов, усе це марно. “Зберігається тенденція до знищення ідеологічних партій. Спрацювали технології, базовані на лідерах, особистостях. Люди довіряють особистостям і не довіряють ідеології. Якщо така тенденція зберігатиметься, то популісти приходитимуть до влади і змінюватимуть їх популісти”,— зазначив політик “Хрещатику”.
Ліберали
Ліберальна ідеологія чомусь видається бізнесменам найзручнішою для старту політичної кар’єри. Причому лібералізм розуміється як можливість вільно заробляти гроші та не ділитися при цьому зі співвітчизниками. Вочевидь, саме так месидж лібералів зрозумів і виборець. А тому подібні сили зазвичай не дотягують і до одного відсотка. Проте бажання стати “партією багатих” не полишає представників бомонду. Саме тому на кожних виборах електорат розважають численні технологічні проекти, які заграють з лібералізмом — Команда озимого покоління, “Яблуко” або “Віче”. Цьогорічна спроба поексплуатувати ліберальні гасла під назвою “Партія вільних демократів” знову виявилася провальною — лише 0,21%. Як заявив “Хрещатику” член ПВД Дмитро Видрін, “40% людей цього року не прийшли голосувати, і це майже всі ті, хто міг би проголосувати за ліберальну партію. На жаль, оті люди, які сидять в інтернеті, мають власний бізнес, проводять вікенди на заміських дачах, поки що не ходять голосувати”. Як змусити бізнесменів брати участь у виборах, у ПВД так і не придумали.
Аграрії
Сільський виборець є консервативним і рідко змінює свої уподобання. Крім того, він є доволі слухняним, адже залежить від волі місцевих сільськогосподарських керівників — власників техніки та єдиних тамтешніх працедавців. Колишній викладач Таращанського сільгосптехнікуму Олександр Мороз зрозумів це одним з перших. Спираючись на підтримку колишніх голів колгоспів, соціалістам вдавалося доволі тривалий час бути фаворитами голосування в селах і не залишати шансів для альтернативних проектів. Навіть головна газета СПУ називалася “Сільські вісті”. Проте в складі коаліції з індустріальним Сходом про роль головного захисника села довелося забути. У конкуруючих політичних сил з’явилася можливість переділити сільський електорат. І хоча газету “Сільські вісті” забрав блок “НУ-НС”, сільського виборця причарувала Юлія Тимошенко. Пообіцяти селянам більше, аніж вона, ніхто не зміг. Чистим “аграріям” — Аграрній партії — вдалося набрати лише 0,11%.
Націоналісти
Ті націоналісти, які ризикнули цьогоріч піти на вибори самостійно, програли. Більшість прибічників правих ідей віддали перевагу помаранчевим мегаблокам, які не соромилися експлуатувати націоналістичні гасла. Праві партії, що не хочуть бути на третіх ролях в олігархічних проектах, поступово витісняють на марґінес. Цьому сприяє і той факт, що відрізнити націонал-демократів від націоналістів, а останніх від націонал-соціалістів зазвичай буває надзвичайно складно. За бажання звинуватити у пропаганді фашизму можна чи не будь-якого правого політика. Інколи навіть Президента. Грати на цьому фланзі без особливих втрат для іміджу вдається лише Юлії Тимошенко.
Донедавна провідним політичним силам вдавалося не помічати ідеології, віддаючи перевагу популізму. На певному етапі було навіть вигідно не обмежувати себе ідеологічними рамками та грати без правил у політичному полі. Проте, будуючи партійні імперії на бізнес-інтересах, лідери вже натрапили на проблему збереження стабільної структури. Той, кого купили один раз, легко купується удруге. Нинішнього року масовий перепродаж депутатів призвів до дострокових виборів, що вдарило по гаманцю як пересічних обранців, так і спонсорів партій і блоків. А тому можна спрогнозувати, що роль ідеології в політичному житті має зростати. І тоді ідеологічні проекти знайдуть свого виборця.
| |
1998 |
2002 |
2006 |
2007 |
| ”Зелені” |
5,44 |
1,29 |
1,84 |
0,4 |
| ”Ліберали” |
2,8 |
0,03 |
0,04 |
- |
| ”Аграрії” |
3,68 |
0,38 |
0,31 |
0,11 |
| ”Раціоналісти” |
3,12 |
0,19 |
2,06 |
0,76 |
по материалам газеты Хрещатик
Версия для печати
