Версия для печати
Прізвисько "Космос" для Леоніда Черновецького вигадав депутат Київради від "Нашої України" Олександр Морозов у день, коли Олеся Довгого з бійками затверджували секретарем столичної ради. Тоді Черновецький після закінчення перерви подивився на всіх, обертаючи широко розкриті очі, і з дивним виразом обличчя сказав: "Шановні телеглядачі, наша передача триває". Пізніше, завдячуючи медіа-ресурсам Михайла Бродського, за столичним градоначальником остаточно закріпився бренд "Льоня-Космос".
Політик, який є об’єктом постійних насмішок, приречений на поразку. Однак Черновецький благополучно переживе ще одну бурю навколо власної персони, яка мала би призвести до його повалення.
Схоже, 30 вересня після оголошення попередніх результатів парламентських виборів злякався сам Черновецький – лише цим можна пояснити безпрецедентну роздачу земель наступного дня після оголошення цифр у Центрвиборчкомі.
На швидку перемогу розраховував і БЮТ – так, Тимошенко навіть оголосила, що, крім Києва, проведе дострокові вибори мерів у Харкові та Черкасах. Однак переговори про створення коаліції розтягнули увагу, і зараз про тему столичних змін нагадують лише вигорілі листівки Юрія Луценка "Не обіцяю, а гарантую нову владу Києву".
Ця тема дедалі рідше лунає на засіданнях керівних органів БЮТ і "Нашої України", а київська влада намагається не сваритися з Банковою: минулого тижня кореспондент "Української правди" був свідком картини, як з секретаріату президента вийшов Олесь Довгий, а по дорозі до своєї машини він зустрівся з іншим заступником Черновецького Анатолієм Голубченком, який поспішав... до секретаріату президента.
Про зближення Черновецького з президентським оточенням свідчить і той факт, що Українська православна церква Київського патріархату, патронована Петром Ющенком, успішно вирішила для себе два питання на одній з останніх сесій.
Захищений законом про столицю і необмежений в грошах і землях для переагітації депутатів на свою користь, Черновецький залишається на посаді. Він примудрився дати своєрідного "хабара" навіть Ющенку, виконавши президентське завдання про перейменування вулиці Січневого повстання на вулицю Мазепи.
Уже очевидно, що звільнення від Черновецького цього року не відбудеться. Навіть якщо парламент збереться в середині листопада на перше засідання, навіть якщо відразу буде ухвалено пакет законів, які можуть дати старт достроковим виборам, однак майже миттєво Черновецький оскаржить її в судах.
Дострокові вибори мера можуть відбуватися за сценарієм останніх парламентських - коли їх кілька разів довелося відкладати.
Якщо старт виборам не встигнуть дати до нового року, то не відбудеться це і в перших декадах січня – півмісяця країна відпочиває. Отже, за оптимістичного для опозиції сценарію, вибори мера можуть відбутися десь у березні, що влаштовує далеко не всіх ініціаторів цієї боротьби.
По-перше, за півроку Черновецький може збільшити рейтинги шляхом грошових вливань у найбідніші соціальні групи.
По-друге, втрачається ефект бліц-крига, на який розраховує опозиція, окрилена перемогою на парламентських виборах.
У розмовах з представниками "Нашої України", блоку Тимошенко, блоку Кличка і Партії регіонів "Українська правда" виокремила кілька варіантів розвитку подій.
Перший сценарій
Наведений нижче розвиток подій вважався найбільш реальним кілька тижнів тому і підтримувався Юрієм Луценком.
План передбачав на початковому етапі розділення повноважень глави Київської міської державної адміністрації та Київського міського голови.
Як відомо, поєднання цих двох інституцій у Києві визначено законом про столицю, який ухвалювався під Олександра Омельченка. Тоді ж, одночасно з дозволом на третій термін Кучми, було отримано і позитивний висновок Конституційного суду, що мер Києва повинен автоматично призначатися на посаду глави адміністрації.
Роз′єднання посад можливе шляхом внесення змін до закону про столицю.
Розведення функцій мера і керівника КМДА потрібно, щоб новий глава адміністрації, згідно із законодавством, зробив до парламенту подання про оголошення дострокових виборів мера.
Закон про місцеве самоврядування (частина 5 стаття 79): |
Для оголошення дострокових виборів закон передбачає передумови:
Перше – рішення суду про незаконність розпоряджень Черновецького.
Друге – рішення комітету Верховної Ради з питань місцевого самоврядування.
Судовий процес, в рамках якого має бути винесена постанова з негативним для Черновецького вердиктом, вимагатиме часу: прийняття позову, призначення його до розгляду, клопотання, дебати. При бажанні процес можуть розтягнути на місяць і втягнути в новий рік.
Як визнають представники опозиції, зараз у них немає "чистого рішення", яке би підпадало під вимогу закону про місцеве самоврядування і при цьому вступило в силу та не оскаржувалося в апеляції.
Рішення комітету також можна буде організувати тільки після формування керівних органів парламенту – тобто, навіть якщо депутати працюватимуть в темпі вальсу, раніше грудня дати необхідний висновок вони не зможуть.
За першим сценарієм – розподіл повноважень мер/глава КМДА і подання до парламенту на оголошення дострокових виборів – опозиції під силу досягти результату.
Але є ризик, що в гонитві за усуненням Черновецького буде включено машину розправи над опонентами, яка просто зруйнує в Києві місцеве самоврядування як ідею.
І якщо посади мера і глави адміністрації розділять, то протоптаною дорогою будуть іти й наступники Ющенка. Якщо включити фантазію і уявити, що Луценко стане мером на дострокових виборах, то в разі президентства Януковича той може призначити главою київської адміністрації, наприклад, Василя Джарти, який і внесе подання до парламенту про усунення помаранчевого опонента. Рішення комітету і суду будуть вже справою техніки.
Другий сценарій
Окрім першого, більш тривалого варіанту, розглядається і значно коротший – просто постановою Верховної Ради оголосити вибори мера Києва, спираючись на пункт 30 статті 85 Конституції України.
Там до повноважень парламенту віднесено "призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування".
Прихильники цього сценарію вважають, що норми Конституції – це норми прямої дії, а там не сказано про жодні рішення суду чи висновки парламентського комітету. Тому, упевнені прибічники такого способу усунення Черновецького, і вибори можна призначати "тупо", просто на підставі волі парламенту.
Є проблема з тим, як довести, що Черновецький є "органом місцевого самоврядування". Однак і це не проблема для ідеологів сценарію: головне – видати постанову парламенту, а потім Черновецький нехай її оскаржує в окружному адміністративному суді Києва, сформованому з лояльних до Віктора Ющенка, Юлії Тимошенко і Василя Онопенка людей.
Зрозуміло, що настільки прямолінійна відставка Черновецького хоч і наближує дострокові вибори у часі, однак дарує спокусу кожній наступній коаліції в парламенті ініціювати усунення мера.
Третій сценарій
Домогтися нової влади в Києві можна способом висловлення недовіри Черновецькому через місцевий референдум.
Для цього необхідно змінити законодавство в частині референдумів – зокрема, щоб позбавити можливості Черновецького блокувати створення ініціативних груп.
Пункти 2 і 3 статті 79 закону про місцеве самоврядування: |
"Ми розробляємо у законі формулу, яка би вивела за межі місцевої влади реєстрацію ініціативних груп", - розповіли джерела "Української правди" в опозиційних до мера колах. Зокрема, пропонується, що в разі відмови столичних керівників ініціативні групи зможе реєструвати виборча комісія.
Щоб ухвалити законодавчі зміни в частині місцевих референдумів також потрібно, аби почали працювати парламентські комітети. Відтак, проведення референдуму про недовіру Черновецькому можливе навесні, що може пересунути вибори мера взагалі на наступну осінь.
Хоча усунення Черновецького через референдум виглядає непростим і розтягнутим у часі, однак воно дозволяє:
По-перше, зберегти юридичну чистоту,
По-друге, не створювати небезпечний прецедент для наступного президента,
По-третє, збереже ціну посади мера Києва, якого можна не позбавляти функцій глави державної адміністрації і не створювати двовладдя у столиці.
Четвертий сценарій
Залишається гіпотетична можливість оголосити недовіру Чернівецькому простою більшістю голосів Київради, що передбачає звільнення його з місця глави адміністрації указом президента (хоча Ющенко вже створив прецедент, коли він не відправив у відставку харківського губернатора Арсена Авакова – попри недовіру йому з боку 2/3 облради, що передбачає обов’язкове усунення з посади).
Для того, щоб у Київраді утворилася античерновецька більшість, потрібно теж кілька умов.
Перше – щоб вступив у силу закон про імперативний мандат для депутатів місцевих рад, який зараз перебуває на розгляді в Конституційному суді. Днями Дніпровський райсуд Києва призупинив до вердикту КС розгляд справи одного з перебіжчиків, якого Тимошенко спробувала усунути з Київради. А отримати такий вердикт КС до нового року також буде проблематично – по цій темі слухання в Конституційному суді ще навіть не розпочиналися.
Друге – щоб у Верховній Раді було утворено коаліцію "Нашої України" та БЮТ, яка, відповідно, зможе оперативно реагувати та вносити по ходу справи необхідні правки в законодавство.
Відтак, цей сценарій також потребуватиме кількох місяців.
Є ще майже нереальний варіант – сформувати дві третини голосів Київради за відставку Черновецького, що напряму тягне його звільнення. Однак, щоб зібрати необхідну підтримку, БЮТ і НУНС мають чимось дуже серйозно спокусити блок Литвина, соціалістів і Партію регіонів у Київраді.
П’ятий сценарій
Найбільш неймовірним і лише гіпотетично можливим є позбавлення Черновецького повноважень на підставі екзотичних рішень суду: наприклад, за нововиявленими обставинами оскаржити його обрання мером.
Також не слід забувати, що будь-які дії опозиції, спрямовані на усунення Черновецького, будуть блокуватися ним у судах різних інстанцій.
Проведення виборів мера Києва ускладнює і невизначеність із кандидатами на цю посаду.
Нові вибори мера без перевиборів Київради виглядатимуть нелогічно, оскільки саме цей склад столичного парламенту благословив найбільш кричущі схеми Черновецького і його зятя-радника В’ячеслава Супруненка.
А якщо вибори міського голови будуть проводитися одночасно з перевиборами Київради, то новий мер стане заручником фракції блоку Тимошенко, яка має всі шанси утворити одноосібну більшість у столичному парламенті.
Команда Леоніда Черновецького не припиняє радувати анекдотичними ситуаціями, в які вона потрапляє.
У четвер газета "Хрещатик", засновником якої є Київрада, і яка повністю контролюється політтехнологами Черновецького, оприлюднила привітання Олесю Довгому з днем народження. Однак "прогинання" спини перед керівництвом закінчилося ганьбою.
Заміть традиційних для цього видання компліментарних заяв, "Хрещатик" поставив слова БЮТівця Юрія Дмитрука. Він порадив Довгому стати "нормальною людиною і перестати лицемірити".
Помилка при верстці спричинила грандіозний скандал, розповідали потім у блогах співробітники редакції, а Довгий у шоці направив куратору видання Казбеку Бектурсунову записку короткого змісту "Казбеку, з вдячністю".
Єдине, на що спромоглося керівництво видання – це зняти замітку з веб-сторінки газети, а також заблокувати завантаження з сайту 13 шпальти.
У відділі "Суспільство" газети "Хрещатик", куди зателефонувала "Українська правда", знайшли чим пояснити таку цензуру:
– Керівництво зняло привітання Довгого з днем народження, бо вважало некоректним його появу в таке свято. Тому текст залишився лише в газетах.
 |
| Якщо у вас зберіглася ця газета - не викидайте її. З часом вона стане раритетом |
Однак суцільний абсурд, який з себе являє команда Черновецького, ніяк не впливає на їх перспективи перебування на посадах.
Мета, яку ставлять помаранчеві – відсторонення Черновецького від влади – може бути нереалізована навіть в разі дострокових виборів. Якщо трапиться диво, і опозиції удасться подолати технічні та юридичні складності, про які "Українська правда" писала напередодні, то можливий зовсім несподіваний поворот сюжету – Черновецький переможе... й на нових виборах.
Авторами цього сюрпризу будуть самі помаранчеві, якщо не висунуть єдиного кандидата на посаду мера. Розпорошення голосів серед прихильників Нашої України, блоків Тимошенко і Кличка автоматично зробить чинного градоначальника фаворитом.
Юрій Луценко
Бажання Юрія Луценка та його політичного компаньйона Давида Жванії взяти владу в столиці було задекларовано під час дострокових виборів.
Для цього Луценко залучив у команду Олександра Омельченка, сподіваючись, що той приведе з собою щонайменше 20% голосів киян. Ідею поставити на Луценка підтримав Микола Мартиненко, який очолює столичну "Нашу Україну" та веде кілька великих будівництв у столиці – зокрема, і готелю "Хілтон" на бульварі Шевченка.
Хоча Юлія Тимошенко має найвищий рейтинг в столиці, вона не виступала проти мерства вождя "Народної самооборони".
Лідер БЮТ розуміла, що Луценко стане її заручником через секретаря Київради – яким, в разі переобрання столичного парламенту, гарантовано буде БЮТівець.
Якщо ж перевибори мера відбуватимуться шляхом розподілу повноважень міського голови і глави адміністрації (а такої логіки дотримувався донедавно Луценко), повноваження лідера "Самооборони" в разі перемоги взагалі будуть мінімізовані.
Можливо, цим пояснюється деяке охолодження головного "самбіста" до київської кампанії, яка останній місяць почала набирати обертів.
Зокрема, під вибори мера Луценко створив громадську організацію "Я – киянин", яку очолив Кирило Куликов – колишній керівник українського Інтерполу, в минулому – представник в Україні проектів "лужніковської групи" Бабакова-Воєводіна. Саме таку технологію на переможних для себе виборах мера Львова використовував Андрій Садовий, який створив проект "Самопоміч".
Також, разом з закінченням парламентської кампанії, в столичну "Нашу Україну" надійшло усвідомлення, що нові вибори до Київради не світять їм нічого доброго.
"Наша Україна" як партія матиме за щастя повторити свій результат-2006.
Результати в столиці на дострокових виборах свідчать про падіння симпатій до президентської партії в Києві – навіть попри потужну кампанію Луценка: цього року "Наша Україна", підкріплена "Народною самообороною", набрала на 15 тисяч голосів менше, ніж в березні 2006.
Хоча є спосіб, який би дозволив Луценку гарантувати відносну самостійність у разі мерства – це участь НУНС і Тимошенко єдиним блоком у виборах в Київраду. Однак це вже вимагатиме від БЮТ практично добровільного зречення влади, яка лежить у них під ногами.
Мерські амбіції Луценка заспокоїлися і з огляду на те, що реалізувати цю гру неможливо без згоди секретаріату президента – а у колишнього міністра внутрішніх справ ледь не відкритий конфлікт з Віктором Балогою. Вони вступили у пряму конкуренцію за роль головного переговірника, який від імені НУНС вестиме переговори не лише про коаліцію, але й про створення нової партії президента.
Остаточно зіпсувати настрій Луценку може розпочата на нього атака по справі Колеснікова – найближчий соратник Ріната Ахметова домагається порушення кримінальної справи проти екс-керівника МВС, а Борис Пенчук уже дає свідчення в прокуратурі.
І Луценку може не сподобатися в обмін на ефемерне мерство втрачати депутатський імунітет (скасування якого залишається під великим питання).
Блок Тимошенко
Кандидат від блоку Тимошенко на виборах в столиці досі не названий. Інтрига має своє пояснення – в разі невдалої спроби стати прем’єр-міністром Тимошенко може сама спробувати балотуватися у мери Києва. І тому для БЮТ вигідно зберігати ситуацію в Києві якийсь час підвішеною, щоб бронювати цю посаду для себе.
Дехто вважає, що балотування в мери Києва виглядатиме певним пониженням для Тимошенко. Але, за оцінками інших, мерство Тимошенко є потужною стартовою площадкою в президенти. А, крім того, створює доступ до ресурсів, якими би лідер БЮТ могла розплатитися зі спонсорами виборів-2007 та потенційними донорами кампанії Тимошенко-2010.
У разі відмови Тимошенко, її найближче оточення пророкує мерство Олександру Турчинову. Цей варіант можливий, якщо сам він не стане міністром фінансів з функціями першого віце-прем′єра в уряді свого лідера.
Також від БЮТ називається прізвище Йосипа Вінського, але швидше в контексті технічного кандидата, який би знявся з перегонів у обмін на гарантії з боку НУНС.
Дострокові вибори мера влаштовуватимуть Тимошенко тільки в пакеті з переобранням Київради, щоб ще більше посилити свою присутність у цьому органі. Вона має для цього підстави – на дострокових парламентських виборах за БЮТ у столиці проголосували на 60 тисяч більше, ніж це було в 2006 році.
Віталій Кличко
Посівши друге місце в попередній мерській кампанії, Кличко сподівається на диво – перемогти на дострокових виборах, при чому не зробивши нічого суттєвого як політик столичного масштабу протягом півтора року перебування у Київраді.
Кличко може розіграти золоту акцію, коли він опиниться більш вигідним кандидатом для БЮТ чи НУНС – наприклад, якщо Балога не захоче віддавати владу в Києві Луценку-Жванії. Або якщо Тимошенко не вважатиме за потрібне підсилювати Балогу чи Луценка.
Тоді кандидатура чемпіона світу з боксу виглядатиме компромісною, яку кожен спробує наповнити своїм змістом і своїми людьми. Кадровий голод у команді Кличка проявляється в елементарних речах – взявшись оскаржувати рішення Київради про виділення земель, вони спрямували позов... не до того суду.
Тим більше що люди, які готові ставити на Кличка, є. Останнім часом зосередився на його підтримці Дмитро Андрієвський – колишній лідер фракції "Нашої України" у Київраді, який втратив посаду після конфлікту з керівником міського осередку партії Миколою Мартиненком.
Показово, що, хоча Андрієвський грає з Кличком, його партнер по бізнесу Валерій Борисов диверсифікує ризики – він в команді Юрія Луценка. Інтриги на столичному рівні мало відрізняються від тих, що відбуваються у Верховній Раді – масштаб тільки менший.
Партія регіонів
Верхівка Партії регіонів – це головна опора Черновецького у високій владі. Мер вибудував стосунки напряму з вождями донецької структури – Януковичем і Колесніковим. У підсумку київська організація Партії регіонів Василя Горбаля залишилася не при справах.
Місцевих регіоналів навіть стали "забувати" кликати на погоджувальну раду до Олеся Довгого, не говорячи вже про те, що виділення гектарів земель, ініційоване сином Раїси Богатирьової, не змогли довести до логічного кінця.
Реакція Горбаля не змусила себе довго чекати – він у риториці уже мало чим відрізняється від опозиціонера. Паралельно Партія регіонів у Київраді збільшує свою фракцію, щоб змусити Черновецького рахуватися з їх інтересами.
Нинішній статус-кво все одно краще для Партії регіонів, ніж нові вибори в Києві. Зараз ПР по черзі з "Нашою Україною" намагається довести, що саме їй належить "золота акція" на рішення Київради. Але у разі дострокового усунення Черновецького і перемоги кандидата від опозиції, структуру Януковича в столиці чекатиме тільки глуха опозиція.
Блок Черновецького
Зять мера В’ячеслав Супруненко, як і заведено в київській владі, має своє прізвисько – "Посол Космосу на землі". При чому як в прямому, так і в переносному сенсі: "на землі" як планеті та "на землі" в значенні товару.
Саме на Супруненка треба виходити, щоб вирішити свої питання – повз нього не проходить жоден шматок столичної поверхні.
Відтак за півтора роки керівництва в Києва родиною мера акумульовано ресурси, які мали би викликати заздрощі у ідеологів "РосУкрЕнерго" – досягнути їх масштабу можна і без вигадування різних схем з туркменами, росіянами і швейцарцями.
Все це означає, що команда Черновецького має сили відбити атаки на свого патрона – через суди, мітинги за участю пенсіонерів чи просто, якщо сказати делікатно, застосовуючи "індивідуальний підхід" в роботі з конкретними опонентами.
Столична влада є фабрикою з виробництва грошей, і потрібні неймовірні зусилля, щоб змінити там менеджмент. До того ж немає гарантій, що пройти дорогу до кінця вистачить сил у всіх учасників цього походу.
по матеріалам Української Правди
