Голова Комітету з питань правової політики Верховної Ради, народний депутат Міщенко Сергій: «До кожного депутата треба мати свій підхід»

Міщенко Сергій один з молодих та перспективних депутатів Верховної Ради у фракції БЮТ. Він не рветься в перші ряди, проте справляє враження професійної та порядної людини, яка має свою власну тверду позицію. Після останніх перевиборів він очолив Комітет правової політики, і висловлює рішучість зробити цей комітет авторитетним та шанованим.

Сьогодні він відповідає на наші питання стосовно своєї роботи, політичних перипетій у парламенті та планів на майбутнє.

Хочу почати із наступного питання. Коли ви прийшли сюди працювати яким був ваш перший робочий день? І які враження залишилися?

- Перший день цього скликання чи взагалі?

- Як голови комітету.

- Як голови комітету? Чесно кажучи, перше враження в мене було пов’язане зі складом комітету. Коли я побачив склад комітету, то знайшов таких людей, які завжди в народу на устах. По-перше, це Віктор Федорович Янукович, колишні 3 міністри юстиції – Лавринович, Зварич, Головатий. Це віце-прем’єр в уряді Януковича – Андрій Клюєв. Це заступник голови блоку Литвина – Сирота, якого називають «батьком конституції». Це Мірошниченко Юрій, Лукаш Олена. Це Князевич Руслан, і це Іван Степанович Плющ. Тому перша думка – як з цими людьми працювати? В кожного свої амбіції, в кожного свої високі польоти. Відповідно до кожного депутата треба мати свій підхід.

Але у мене був позитивний досвід роботи в парламенті минулого скликання, коли я був заступником голови комітету по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією. Там у комітеті склалися дуже добрі відносини між депутатами від різних фракцій. Об’єднуючим фактором слугував професіоналізм. Всі члени комітету працювали в тих чи інших правоохоронних органах, в прокуратурі, міліції, СБУ. Незалежно від фракцій, ми один одного знали, бо свого часу працювали чи перетиналися на професійному ґрунті. Тому взагалі не виникали проблеми з причини політичної кон’юнктури.

В аналогічній ситуації, яка склалась зараз, я хочу знайти схожий компроміс. З одного боку в нашому комітеті професіонали - ті, хто робили Конституцію, взяти, наприклад, Сироту, три міністри юстиції. Тобто правники, з якими треба спілкуватися на професійному рівні. А з іншого боку вони – політики.

Тому на першому засіданні комітету я чітко сказав, що я не хочу мати в своєму комітеті політики. В нас є професійна робота, а політичні якісь конфлікти – на сесійну залу. Там можна з трибуни, в мікрофон. А в комітеті професійно працюємо, і виробляємо узгоджену позицію.

Тому перше засідання комітету пройшло дуже складно, зібрати усіх було нелегко. Я зібрав перший комітет на 3-му поверсі в кулуарах під куполом Верховної Ради. Потрібно було поділити підкомітети, вирішити першочергові організаційні питання. Я Клюєва за руку взяв і сказав: „Пішли кави поп’ємо”. Завів його на комітет і посадив. І він не зрозумів, чого він сюди прийшов. І це вирішило питання першого засідання - у нас в комітеті 15 чоловік, для кворуму потрібно вісім, Клюєв якраз був восьмим. Перед цим була проблема, що ніхто не збирається на оголошені засідання комітету, тому вийшло так, що восьмого потрібно було за руку приводити. Ми провели, чітко та швидко розподілили підкомітети між різними політичними силами. І ніяких недоречностей не було. Таким чином спрацювали, і будемо далі працювати.

 

Але на сьогоднішній день робота комітету блокується. Як на минуле, так і на сьогоднішнє засідання прийшло усього 6 чоловік, чого не достатньо аби приймати якісь рішення. Головна причина – депутати від Партії Регіонів в повному складі не приходять на засідання.

Я перед Яценюком на погоджувальній раді позаминулого разу сказав, що надам йому листа від Голови Комітету з інформацією про те, хто з депутатів ходить в комітет, а хто відсутній. Це я роблю не для того, щоби відмітити в табелі є депутат на роботі чи нема. Я прошу не давати заробітної плати цим людям. Я розумію, що заробітна плата Януковичу чи Клюєву неважлива. Не в грошах справа, для них це копійки, і вони на це взагалі не зважають. Проте це може бути непоганим виховним моментом – виборці будуть знати, що певні депутати позбавлені зарплати за прогули.

Сьогодні я знову попросив секретаріат комітету підготувати такий лист про те, що ряд депутатів блокують роботу комітету, не ходять на засідання, з пропозицією щоб їх не табелювали, і не видавали їм заробітну плату.

Потім, коли я все це зберу, задокументую - а я колишній прокурор, - передам зібрані факти в засоби масової інформації. Виборці будуть бачити, хто ходить на роботу, хто прийшов сюди працювати. А хто прийшов до Верховної Ради не за цим - вони просто не ходять на роботу, вашими законопроектами не займаються. Так за кого ви голосуєте!? Кого ви відправляєте у Верховну Раду, щоб вони не працювали?

Коли я став головою комітету одразу дав всім зрозуміти, що я хочу працювати, і всі, хто приходять з таким бажанням будуть мати усі можливості працювати.

Але питання в іншому. Кого бояться ті депутати, що зривають роботу комітету? Представників опозиції в комітеті більшість - 10 чоловік з Партії Регіонів і КПУ. Представників коаліції - п’ятеро. Так проведіть будь-яке рішення. Ви ж голосуванням можете це спокійно зробити! І для цього вам голова комітету не потрібен. Прийдіть, чого ви боїтеся?

І тут ми бачимо, що, по-перше, ходити і займатися законотворчою діяльністю не кожен хоче, а по-друге, першим на порядку денному стоїть закон про депутатську недоторканність. Це профільний закон нашого комітету, по якому ми повинні доповідати.

Всі до виборів казали, що вони за зняття депутатської недоторканності: БЮТ, Наша Україна і Регіони. По-моєму, і Литвин казав про це. Всі казали про це. А тепер прийшла можливість це зробити. То чому ж блокується комітет? Мені здається, що НАТО це не причина. Головна перепона - це оцей закон, який в мене знаходиться, і який поставлений на комітет. Чому Янукович дав сьогодні команду аби процес розгляду та прийняття законопроекту блокували? Деякі з фракції Регіонів мені сьогодні зателефонували і сказали, що ми дуже в гарних відносинах з Вами, але ми сьогодні не прийдемо, бо нам дали вказівку зверху не приходити, бо там є цей закон. Чому? Тому що потрібно висловлювати свою позицію. Ставиться питання: схвалити цей законопроект і винести його на обговорення та прийняття в сесійну залу, чи його не підтримати. Комітет звичайно буде голосувати. Так чи ні. Кожному потрібно буде сказати свою думку. Ясно, що Блок Юлії Тимошенко, Наша Україна проголосують, щоб зняти депутатську недоторканість.

А Партії Регіонів треба теж щось казати по цьому питанню. Якщо вони підтримають зняття депутатської недоторканості, тоді це позиція лідера фракції Віктора Януковича, і це дає підставу говорити про те, що «регіонали» голосують за його прийняття. Якщо вони кажуть, що ні, ми не голосуємо на комітеті на його підтримку – тоді ми показуємо народу, хто дійсно проти зняття депутатської недоторканості. І тому їм краще взагалі сюди не ходити. Тому тема НАТО це скоріше підстава аби якось знівелювати і замилити цей процес. Вони хочуть, щоб ми зняли це питання взагалі, тому що в комітеті не проходить це питання. А не проходить, тому що вони самі це блокують. От і все.

- Якщо закінчиться все добре, про Вас будуть говорити, як про голову комітету, який ініціював процес зняття депутатської недоторканності. По яким іншим результатам своєї роботи ви хочете щоби вас позитивно згадували після Верховної Ради?

- По-перше, це Конституційна реформа. Необхідність внесення змін в Конституцію – це основна позиція комітету, це номер один в порядку денному. Це всі ті зміни, які готуються всіма політичними силами. Але я хочу сказати, що нова Конституція, якщо вона буде, повинна чітко визначати правила гри між всіма політичними гілками влади. Президент – це одна гілка, хоча він, як гарант держави, не відноситься до жодної гілки влади. Але виконавча, законодавча, судова влада повинні чітко знати свої правила гри. Що, якщо цей не підписує закон, що повинен цей робити, як він діє, що повинен Президент робити. Тому що якщо в сторону когось одного готувати Конституцію, я вважаю це узурпацією. Не може бути так, щоб в однієї гілки влади була сконцентрована вся сила. Тому що це веде до узурпації: чи депутатської, Президентської чи виконавчої влади. З цього питання я переговорив із усіма членами свого комітету, і вони такої ж самої думки. Деякі політики сьогодні не розуміють, що перетягувати сьогодні на себе ковдру - це повертати кучмівські часи, а це не дуже вірно. Ми усі знаємо як закінчив Кучма.

  Тому я хочу так зробити, щоб правила гри були прописані таким чином, щоб усі політичні сили за них проголосували. І відповідні права, прописані в Конституції, надати опозиції. Зараз ні в одному законі не написано, що таке опозиція. А це чітко має бути визначено: що в нас є влада, що опозиція.

Окрім того, я працюю над поширенням інформації про нову Конституцію серед ширшого загалу. Сьогодні започаткував збір підписів під законопроектом про зміни до Конституції, підготував деякі статті в засоби масової інформації, законопроект відповідний є.

Друга важлива позиція в новій Конституції - це обрання і зняття Генерального прокурора. Цю позицію я буду захищати і проводити. Бачення моє дуже просте. Я сьогодні у владі, так? І з одного боку нашій силі (БЮТ) було б дуже гарно, щоб Генеральний прокурор призначався владою. Але я проти цього. Я вважаю, що Генеральний прокурор повинен призначатися і зніматися 300 голосами. Тобто конституційною більшістю. Таким чином, він не повинен бути залежним від влади. Генеральний прокурор повинен бути від народу. Він повинен бути Генеральним прокурором України. А якщо в його голосуванні у прийнятті рішенні не приймають опозиційні сили, то Генеральний прокурор буде на гачку у владі. Відповідно йому можуть ставитись певні завдання по тому, як будуть пресуватися ця опозиція, чи деякі члени колишньої влади. Саме так зараз у нас робиться і робилося через силові структури.

Тому пояснюю нашим членам коаліції, і кажу, що ви сьогодні при владі, а завтра, якщо ви, можливо, не спрацюєте так як треба - будете в опозиції. Можна помінятися з нинішньою опозицією місцями, а потім проти вас будуть робити такі самі речі. Якщо дубиною працювати проти своїх конкурентів, то ця дубина може впасти і на тебе.

На сьогоднішній день я зібрав достатньо підписів на підтримку цього питання яке я ініціюю, і буду цей процес постійно відслідковувати та коригувати.

Паралельно я хочу звернутися з законопроектом в Конституційний суд, з пропозицією розглянути питання про те, що Генеральний прокурор повинен бути компромісною людиною, яка приймається і опозицією, і владою. Як я сказав це дасть йому незалежність і від першої, і від другої. Він зможе казати „ні” якимось завданням тій чи іншій політичній силі, чи тому президенту.

Генеральний прокурор повинен звітувати з річним звітом. Повинна бути прописана ініціатива його відставки. Щоби при поданні про відставку чітко формулювали – за що він позбавляється посади. Не так, як у нас зараз пишуть - „з інших причин”. А під „інші причини” можна що завгодно придумати.

 
Можна й іншим чином визначити сильнішого – хто більше підтягнеться чи пробіжиться.

Тому моя особиста думка – що сталося - це ганьба. Тому що по-перше – це втрата авторитету влади. З’являється приклад, що можна вдарити, послати прилюдно, ще щось зробити. У державних діячів виходить не має отієї витримки, і отієї гідності, щоб показувати народу приклад, як вони можуть діяти. А далі хтось може в якомусь районному центрі піде, і зробить теж саме з головою райдержадміністрації. Наприклад, начальник міліції з мером Борисполя чи Броварів почнуть битися. А потім скажуть: так почекайте, Міністр з мером Києва можуть це робити, так чому ми це не можемо робити? Чого ви нас притягуєте до відповідальності? Тому, я вважаю, прокуратура порушила кримінальну справу правильно, і вона повинна розібратися з цього приводу до кінця.

Має свою думку сказати слідча комісія, повинна провести своє розслідування прокуратура, суд повинен поставити. Хай визначаться що це - кримінальна відповідальність, чи моральна, цивільна. Потім можна поставити питання про відшкодування цих збитків. Державні мужі, і Верховна Рада повинні теж сказати свою думку з цього приводу.

В першу чергу визначитися мають Луценко і Черновецький. Не перекладати вирішення конфлікту та оцінку такої ганебної поведінки на Президента, на Прем’єр Міністра, на коаліцію. А самому собі вирішити, якось вийти з цієї ситуації, чи вибачитись один перед одним, чи стати перед народом, і сказати, так, я погарячкував, я зробив такі речі, я прошу у вас вибачення за такі дії. Ну, треба якийсь вчинок, а от відсторонюватися, в глухий кут заганяти цю ситуацію, мовчати, не давати коментарі, викручуватися, придумувати версію одну, потім зовсім іншу, потім відміняти обидві. Хоча б однієї версії трималися.

- Нещодавно була догана київському голові з боку Президента з приводу того, що Черновецький по місту повільно розбирається з ситуацією, яка склалася навколо «Еліта Центру». Зараз по Києву багато недобудов, і це колосальна проблема. Як ви бачите врегулювання цих моментів?

- Я бачу врегулювання тільки одним законодавчим шляхом, який ми на жаль вже пропустили в цей час. На сьогоднішній день, я впевнений в цьому, правоохоронні органи не повинні чекати, коли виникне знову чергова Еліта Центр, а зараз взяти на контроль кожну ділянку. Тому що коли грім вдарить, тоді вже пізно буде хреститися. І знову Еліта Центр 2, 3... 48.

І це дуже елементарно зробити. Якщо планується чи проводиться будівництво з залученням коштів громадян, то влада може і повинна усе перевірити. Що це ділянка, кому вона виділена, чи існує ця фірма, чи дійсно є в неї ліцензія на будівництво, скільки там працює робітників, договори перевіряються по генпідрядникам чи субпідрядникам. Перевіряються банківські рахунки - чи туди кошти надійшли, і куди вони відправляються. Чи на бетон, цеглу, арматуру, чи вони пішли в офшори, і там відмилися.

Зробити перераховане елементарно. «Еліта Центр» у нас вже рік. Так за цей рік можна було б кожну ділянку перевірити. Тому що ділянки в м. Києві переважно виділяються 10 - 20 компаніям. Серед них є компанії, які будують досить довго - „Житлобуд”, „Київміськбуд”, „Познякижилбуд”. А є такі, як Еліта Центр - „три нуля, рога, копита”. Для чого їм виділили ці ділянки? Для того, щоб вони продали їх. Вони їх отримують, шукають інвестора, щоб продати іншим. Ті будуть будувати, або навпаки, чекати поки ціна підніметься, і вони продадуть корпоративні права на земельну ділянку іншим.

Тому, по-перше, потрібно всіх перевірити до єдиного. І прилюдно казати, що перевірка зроблена, і є наступна проблема на вулиці такій-то. Далі приймається рішення - чи спільна участь держави у добудові, чи відбирання цієї земельної ділянки, і передача її інвесторам, які її добудують, чи інший шлях через суд.

Усі забудовники підписують інвестиційні угоди з міською владою. Вони протягом року повинні розробити кошторисну документацію, відповідні генеральні плани і все інше. Якщо вони цього не виконують, то є всі підстави для розірвання інвестиційного договору будівництва на певній ділянці.

Хоч один такий позов сьогодні заявлений відносно цього прокуратурою? Ні! Всі хочуть житла, будувати, всі хочуть отримувати кошти.

- З одного боку ми розуміємо, що в місті мають будувати і це потрібно, щоб воно розбудовувалося. З іншого боку - масові протести жителів проти забудови в тих чи інших місцях. Як ви бачити розв’язання цієї колізії взагалі? Коли з одного боку потрібно будувати, а з іншого боку люди проти. Або не всі, а лише частина проти.

На сьогоднішній день в Києві громадські слухання – це обов’язковість, яка хоча й не прописана в законах, проте затверджена місцевими розпорядженнями. В реальності це перетворюється на процес, коли громадянам різними способами розносяться гроші, а вони відповідно підписуються якимось чином на підтримку будівництва. Тут же лунають погрози з одного, чи іншого боку.

Ці громадські слухання по великому рахунку мають дві мети. Для одних громадян – це переконати забудовників, що в даному місці дійсно не можна будувати з якихось причин, і плани будівництва слід скасувати. Разом з тим дуже багато аферистів, які хочуть на цьому заробити гроші.

Зараз в Києві багато таких, хто створюють інвесторам проблеми, і заробляють на цьому гроші. Звісно, що інвестор домовляється з ними, щоб вони не пікетували, і не блокували будівництво. Наприклад, це також можуть бути відповідні публікації в пресі, щоб потім прибігли домовлятися з тобою.

При цьому на мою думку громадські слухання повинні бути, і однозначно закріплені на законодавчому рівні як обов’язкова процедура. Чому? От я живу на Оболоні, і коли почали будувати всі оці комплекси на вулицях Героїв Сталінграда, Тимошенко, то увесь вільний простір забудували. А про розв’язки, про дитячі садки, про якусь інфраструктуру, магазини – ніхто не подумав. А транспорт? Зараз подивіться, що вранці робиться. Я добираюся звідти до Верховної Ради більше години. Розв’язки не зробили. Будують, але без бачення перспективи, як потім там жити.

У нас немає стратегії генерального плану забудови міста. Оце сама головна причина. А як висновки та експертизи робляться про можливість будівництва - ви знаєте самі. І за що вони робляться! Якщо будуть дійсно дотримуватися відповідні норми, то, наприклад, на 100 тисяч жителів будуть передбачені дитячий садок, школа, магазин, спортивний майданчик, дитячий майданчик. Я своїх дітей вожу за два будинки, щоб вони погралися в пісочнику. І окрім мене туди приходять з дітьми ще багато батьків. Черга на горку стоїть, щоб дітей з цієї горки пустити!

Така ситуація склалася, бо ясно, що соціальну інфраструктуру дуже дорого і невигідно розвивати. Але мер міг би проводити іншу політику. «Добре, якщо я тобі тут даю ділянку, то ти маєш виконати те, те, те, плюс ти займаєшся інвестиційними програмами в новому місці». Немає грошей в державі, то хто з нас буде проти, щоб інфраструктура розбудовувалася за рахунок інвестора? Ніхто не буде. Але всі розуміють, що вони прийшли на дуже короткий час, їм головне вкрасти 100 рублів і втекти. А що буде завтра - це невідомо. Тому головна проблема - що ми не дивимося на перспективу, як наші діти, онуки будуть жити. Ми звикли жити сьогоднішнім днем. Скільки нам занесуть, хто нам занесе. А що завтра ми для дітей залишимо, це нікого не цікавить.

– І останнє питання. Ви стали депутатом по партійним спискам, а якби ви балотувалися від мажоритарного округу, то звідки б ви балотувались, і що б ви пообіцяли людям?

Звичайно зі свого рідного 94 округу – це Київська область, Бориспіль, Бориспільський район, Переяслав-Хмельницький, Яготин. По-перше, я в Борисполі народився і виріс, по-друге, я як депутат від блоку Юлії Тимошенко займаюся цим округом, по-третє, я там починав свою трудову діяльність – був прокурором Київської області. Тому там багато людей, які мене знають, які досі там живуть, я там часто буваю, спілкуюся, ось в неділю, навіть, їздив.

Там є надзвичайно важлива проблема. Можливо ви чули за цей народний майдан, який над трасою, біля аеропорту Бориспіль. Оці люди стоять за земельні паї, щоб їх повернули. Я, і мої юристи, адвокати займаємося вирішення питанням про повернення цим людям земельних паїв. Перед виборами, коли ця проблема якраз гостро стала, там були багато політиків. Від Президента – до партійних лідерів всі обіцяли - "Ми все повернемо". Стаття виходить про те, що ми все повернули – і пропали. Після виборів – хоч би одна душа туди приїхала.

Я постійно туди їжджу, і зараз в неділю спілкувався з людьми. 200 чоловік кожну неділю о 12 годині збираються там на майдан, тому кожну неділю я туди приїжджаю, і спілкуюсь з людьми. Я доповідаю людям, які суди ми виграли, а ми вже майже всі суди виграли, ми поворот рішення багато де зробили.

Але палицю в колеса ставлять ті чиновники, які знаходяться в Бориспільському районі - у них в усіх рильце в пуху. Але нічого, ми доб’ємо їх до кінця, тому, що такий «бєспредел», коли у людей забирати і віддавати комерсантам не пройде. Вони дарма думають, що вони такі розумні, і їм нічого не буде. Мені дуже тяжко з цим боротися, але я доведу цю справу до кінця.

Тому, найголовніше, якщо ти обіцяв до виборів щось, то ти п’ять років депутат, і повинен вирішити обіцяне. Ти п’ять років повинен приїжджати на виборчу дільницю, зустрічатись з людьми, приймати людей по усім питанням. Я особисто приймаю громадян, звернення, веду там, де потрібно це робити їх справи в судах.

Якби балотувався по мажоритарці, то там би, тільки там.

 

Знаєте, мені все одно, хто буде допомагати – блок Ю.Тимошенко, Регіони, Наша Україна в якійсь там виборчій дільниці, головне, щоб там була справа, щоб люди отримували те, за що вони за нас голосували. А то часом дивлюся, я от такий молодий політик, але мені соромно, чесно кажучи, за політиків, які ляпають язиком і нічого не роблять. Ви справами скажіть: я приїхав як депутат, дай звіт, як мажоритарщики раніше робили.

А якщо мажоритарщик не приїздив на округ, то він наступного разу на виборах на цей округ не приїде, його ніхто не обере. Перед виборами всі роздають обіцянки, купляють, роздаються гречка, консерви і все інше. А після виборів всі забувають про народ, а потім знову згадують.

Сьогодні рейдерство – одна з найбільш серйозних проблем в Україні. Головне джерело цього явища ─ це корупція в органах влади, судах, прокуратурі, міліції і так далі. На вашу думку, як можна на законодавчому рівні з цим боротися?

У мене є декілька особистих законопроектів по рейдерству. В них я торкаюся вирішення проблем класичного рейдерства – земля і нерухомість. Хоча звичайно рейдерство поширюється на широке коло, це і нерухомість, і земля, і влада. Її у нас захоплюють і таким шляхом.

Зараз потрібно проголосувати за такі законопроекти, які встановлять відповідальність у державних чиновників, щоб вони боялися приймати незаконні рішення для рейдерів.

Це по перше суди ─ вони повинні приймати рішення по суперечкам стосовно тих об’єктів, що співпадають з ними по місцезнаходженню. А в нас так виходить, що місцевий суд з іншого краю України виносить рішення по далекому підприємству. Приклад з моєї судової практиці стосовно бориспольских паїв. Я відбиваю суди в Борисполі по цьому Корнійцю ─ судді, який зараз в розшуку, і по якому порушили кримінальну справу. В цей же час протилежні рішення приймає Полтава, Житомир, Луганська область, якийсь Краснопільський районний суд в тому, щоб призупинити дію там якихось державних актів цих людей. Ви розумієте? А я по всій країні бігаю за цими рейдерами, і відбиваю ці суди в апеляційних інстанціях. Тому зараз я поставив наступний законопроект на сесію. В першу чергу судові рішення що стосуються земельних питань повинні розглядатися по місцю знаходження цієї земельної ділянки. Якщо вона знаходиться в Бориспільському районі, то це Бориспільський районний суд повинен цим займатися, а не Полтава, не Житомир. При чому тут Житомир до Бориспільської землі?

По друге ─ це кримінальна відповідальність за рейдерство, як в Росії. Ти захоплюєш, ти несеш за це відповідальність. А твої посібники, так звані ─ судді, глави районних адміністрацій, відділ земельних ресурсів, земельні кадастри, БТІ - теж. Без цих чиновників рейдери не можуть приймати ці рішення. Тому зрозуміло, що кожен повинен нести свою відповідальність за ті рішення, які вони приймають. Кримінальну в першу чергу - щоб не повадно було іншим це робити. Зараз такі законопроекти про кримінальну відповідальність за рейдерство внесено.

По вашому – їх приймуть?

У Верховній Раді там повно рейдерів сидить, які займаються цією справою і приходять і просять щоб хтось відкликав цей законопроект. Бо вони ж можновладці, їм же ж можна цим займатися, а на людей їм начхати, чесно кажучи.

І що стосується виконавчої служби. Постійно одна комерційна структура влаштовує з іншою "Маски шоу". З останніх прикладів – боротьба навколо обленерго. Одна комерційна структура наймає охорону, яка б’є охорону інших. Хлопці в масках, братки з дубінами, з бейсбольними бітами починають ламати один одному кістки.

На мою думку повинна бути одна виконавча служба. Впевнений, що виконувати рішення суду повинні тільки органи внутрішніх справ ─ міліція, щоб не було ніяких питань. Тоді хто б там не стояв, а за супротив співробітникам правоохоронних органів - тюрма. Тоді б якщо хтось на них там поліз - то мали б відповідь. А рішення суду є, воно в законну силу вступило, будь-ласка, виконуйте це рішення суду, не згідні ─ подавайте в вищі інстанції, от і все.

І друге ─ це ініціатива по дисциплінарному відстороненні. Поки кримінальну справу по судцеві розглядають, його необхідно відсторонювати від посади. Швидка кваліфікаційна комісія суддів прийняла рішення про дисциплінарне стягнення, поки кримінальної відповідальності немає, але ж видно, що рішення судді незаконне, що воно протирічить. Відсторонили від посади, і чекаємо рішення про кримінальну чи дисциплінарну відповідальність. Коли отак от три, чотири, десять суддів по Україні будуть покарані, то всі будуть дуже думати про те, чи зараз вкрасти ці сто рублів, а потім бігати в розшуку, як зараз Корнієць бігає ─ суддя. Це він рейдерство зробив по бориспільській землі, так він зараз в розшуку, ну не за красиві ж очі зробив ці рішення. І не буде він більше суддею, і всю сім′ю свою підставив. Люди там пікетують, як його тільки побачать - вони роздеруть його просто під будинком.

Оце так треба показувати, щоб іншим суддям було видно, як люди до цього ставляться. І от коли така людина-рейдер підійде до судді, той буде чітко розуміти усі можливі проблеми.

По ситуації в Борисполі я це все зняв ─ ці всі публікації, виступи і відправив в Луганський суд, який прийняв першу ухвалу не на нашу користь. Так цей суддя швидко ухвалу відмінив, бо я йому сказав, що завтра люди будуть стоять у тебе під будинком. І це на них діє, інші слова не діють. От, знаєте, різні заходи не діють ─ а людський вплив, громадський вплив, дуже сильно діє.

- дякуємо Вам. 

Фото: Дмитро Боярский