Войти с помощью

Аналитика
20 октября

Олександр ЛИСЕНКО – Вадим АКПЄРОВ: заочні дебати лузерів

Якщо б такі дебати відбувалися, то Олександр Лисенко органічно виглядав би під гаслом «Не справився двічі – не справлюсь і втретє!» А Вадим Акперов міг би достойно протиставити: «Не справився з областю, не справлюсь і з містом!». 
 
Олександр Лисенко – «досвідчений господарник» для тих, хто  не хоче дивитися навколо
 
Мер Сум Олександр Лисенко, який вже двічі виборював цю посаду, мабуть вважає, що «Бог полюбляє трійцю», хоча його опоненти подейкують, що якщо він знову стане міським головою, це буде свідчити, що трійцю більше полюбляє диявол, принаймні – в межах Сум. 
 
З іншого боку, пану Лисенко регулярно сходили з рук численні скандали, в тому числі – корупційні. Комунальний занепад міста Олександр  Миколайович значної мірою «перекриває» в інформаційному просторі черговими масштабними обіцянками. А коли не виконує їх (витративши, зрозуміло, чималі бюджетні кошти), то знову щось обіцяє – ще більш масштабне.
 
В його управлінсько-політичному «пасиві» – випадки «комунальної» загибелі немовлят у ліфтах та обрушення стель на учнів шкіл, «снігові блокади» міста, майже демонстративна корупція в мерії, численні кримінальні та адміністративні справи стосовно нього самого та його заступників, «кидки» ділових та політичних партнерів та багато іншого. Олександр Лисенко є об’єктом постійної уваги прокурорів усіх можливих рівнів та інших правоохоронних органів, про його походження пишуть журналісти-розслідувачі, як то кажуть – «документами на руках», в бік мера лунають нищівні епітети та порівняння від громадянських активістів. Але він не звертає на це уваги і далі дозволяє собі робити феєричні кадрові та бюджетні фінти.
 
Йому навіть вдалося напередодні виборів здійснити операцію «Повернення блудного сину» до своєї колишньої партії «Батьківщина», переконавши Юлію Володимирівну, що на безриб’ї й він стоїть цілком достойним «раком».
 
У пошуках кращої партійної долі пан Лисенко поблукав безпартійними стежками, уважно придивлявся до нових партійних проектів, втім, кінець-кінцем вирішив встати під звичні партійні знамена, що двічі приносили йому успіх на мерських виборах (до речі, під брендом «Батьківщини» він свого часу двічі програвав вибори по мажоритарним округам до Верховної Ради, але це так – до слова).
 
Зрозуміло, що партійні клейноди не видаються безоплатно: «ти –мені, я – тобі» є невід’ємним правилом вітчизняної політики. І ось у прохідну частину списку міської «Батьківщини» попадає директор «Сумитеплоенерго» Дмитро Васюнін. Зрозуміло, такий вибір несе певні репутаційні ризики, адже у міста найгірший показник по країні щодо організації та забезпечення опалювального сезону. Хтось вважає, що проблема – у критичній зношеності комунальних мереж житлового фонду. Втім, існує й інша точка зору, згідно якої існуючий рівень зношеності при задовільному рівні фінансування з бюджету міста свідчить не про об’єктивні, а про суб’єктивні, навіть більше – персональні причини. 
 
Тут варто нагадати, що столична компанія Анатолія Шкрібляка і Олега Яковенка «ТехНова», один із головних фінансових донорів «Батьківщини» на загальнонаціональному рівні, крім Дарницької у Києві  та Чернігівської ТЕЦ, орендує також Сумську ТЕЦ. 
 
Тобто, фактично, тепер основний комунальний об'єкт «Батьківщина» здаватиме в оренду сама собі. Нинішня оренда закінчується 2024 року. Тому одне з головних завдань партії Тимошенко та її мера цієї каденції — подовжити оренду стратегічного комунального активу «правильним людям».
 
До речі, ще одна ключова фігура у міській ієрархії «Батьківщини» --директор міського «Водоканалу» Анатолій Сагач. Так що, якщо у сумчан у крані нема води – спитайте з місцевої «Батьківщини».
Ну, а тепер – щодо «параду обіцянок» Олександра Лисенко, які згодом, у повній відповідності з народною мудрістю стали «цяцянками». 
  
Так, у жовтні 2019 року градоначальник пообіцяв, що вже у квітні 2020-го в обласному центрі відкриється інклюзивно-ресурсний центр №1. І, навіть, не просто пообіцяв, а пояснив нагальну актуальність цього проекту: «Ця установа необхідна, а тому не може залишатися довгобудом: запланували зробити за рік, значить мають виконати, — у квітні наступного року інклюзивно-ресурсний центр №1 повинен запрацювати на повну». Роботи так і  не закінчили з формулюванням «через відсутність фінансування». Цікаво, як логічно поєднати це формулювання з фактом освоєння на будівництво центру упродовж 2019 року 2,2 млн грн? Мабуть, коли «освоїли» ці мільйони, виявилось, що на сам об’єкт грошей не залишилося?!  
 
У 2020 році мер зобов'язався повністю завершити ремонт Центральної міської лікарні: «Всі відділення буде відремонтовано. Жодне невідремонтованим не залишиться». Залишилося, причому немало відділень. Які сьогодні могли б взяти на себе частину навантаження, що виникло у місті в зв’язку із коронавірусом.
 
Ну, а заявлений міським головою намір побудувати в Сумах сміттєпереробний завод – це можна сказати, загальнонаціональний спорт мерів обласних центрів. У грудні 2019 року пан Лисенко повідомив, що ось-ось буде підписаний договір із чехами. Проте, це була остання офіційна згадка щодо цього вкрай необхідного місту  комунального об’єкта. 
 
Ще одна гучна ініціатива Олександра Лисенка – «Євродвори». На цю програму були виділені великі бюджетні гроші, втім, реальних змін не відбулося. Недоброзичливці кажуть, що це тому, що тендери, чомусь, вигравали фірми-одноденки, які створювались під тендер і одразу зникали з бюджетними грошима.
 
Розкрадання оцінювалися в сотні мільйонів гривень. Ніхто не покараний. А програма «Євродвори» плавно перетекла в проект «євротротуари». Щоправда, тут роботи реально ведуться, втім за інформацією НАЗК – знову-таки маємо конфлікт інтересів у керівництва міста.
 
Ще одна резонансна справа: в жовтні-листопаді 2018 року влада Сум привласнила частину грошей Державного фонду регіонального розвитку під час реконструкції міського колектору. Відповідні порушення виявили працівники Харківського територіального управління Рахункової палати. Як зазначила перевірка, з виділених на ремонт колектора 8,5 млн грн, 2,5 млн присвоїла місцева влада. А дeпaртaмeнт інфраструктури міста Суми, який власне і був виконавцем робіт, примудрився включити до завершального aкта ті робoти, які насправді не виконувались.
 
Ну, й на завершення – ще один із численних конфліктів інтересів Олександра Миколайовича, які ускладнюють життя мешканців нашого міста. 
 
Мер є власником найбільшого транспортного монополіста Сум –компанії ТОВ «Сумитранс-С». Саме тому мерія майже не займається закупками комунального транспорту…
 
Вадим АКПЄРОВ – «новий політик» для тих, хто не бажає пам’ятати
  
І дійсно, сприймати Вадима Акпєрова як «нову людину в політиці», яка має змінити «старого» мера, можуть тільки люди із дуже поганою пам’яттю. Адже у Вадима Вагіфовича, незважаючи на відносно молодий вік, вже є чималий досвід перебування на високих посадах в області. При чому цей досвід не тільки управлінський, але й корупціний.
  
Так, у грудні 2015 — червні 2018 року він обіймає посаду голови Сумської районної ради Сумської області; у червні — грудні 2018 року — посаду заступника голови Сумської обласної державної адміністрації, а з грудня 2018 року — першого заступника голови Сумської обласної державної адміністрації.
 
Пану Акпєрову навіть довелось два тижні у червні 2019 року побути тимчасовим виконувачем обов'язків голови Сумської обласної державної адміністрації. А запобігливі «аналітики» навіть високо оцінювали його шанси позбавитись приставки «в.о.». Втім, Президент Зеленський позбавив його цих ілюзій. Проте, амбіції залишилися – занадто легко давалися йому високі щаблі влади.  
 
Зрозуміло, що у багатьох виникало питання – як дрібний чиновник з агролісового господарства Сумщини зробив таку стрімку адміністративну кар’єру? Адже в його «портфоліо» найвищими були посади заступника генерального директора з маркетингу Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Сумиоблагроліс» та виконувача обов'язків директора Державного підприємства «Сумський державний селекційний центр». Посади, можливо й «хлібні», але суто «переферійні».
 
Відповідь, як завжди, дуже проста – своїм кар’єрним злетом Вадим Вагіфович зобов’язаний близькістю своєї сім’ї до родини тодішнього губернатора Сумщини –  Миколи Клочка. 
Так, аналізуючи майнову декларацію пана Клочка, журналісти ще на початку 2018 року звернули увагу на той факт, що дружина голови ОДА – Сніжана з листопада 2017-го року почала користуватися «за дорученням» автомобілем Toyota RAV4 2013 року випуску, яке належить Акпєровой Валентині Іванівні – матері нашого героя. 
 
Зрозуміло, що такі щедрі «подарунки» ніколи не бувають безоплатними, втім, чиновники звикли розраховуватись не власними коштами, а державними чи комунальними активами. 
 
Ось і пані Акперова за принципом «я – тобі, ти – мені» у 2017 році отримала у власність 10 соток землі в провулку Новоселицькому,10 в Сумах для будівництва та обслуговування будинку. Сама ж Валентина Іванівна до осені 2017-го року володіла ТОВ «ТРЕЙД-ФУД», яке займається роздрібною торгівлею продуктами, напоями та тютюновими виробами. 
 
Крім того, в 2017 році Валентина Акперова за «смішні» 100 тис. грн. придбала рухоме майно у заступника голови Сумської райради Анатолія Салогуба. Начальником пана Сологуба, тобто – головою Сумської районної ради на той момент був її син –  Вадим Вагіфовіч Акпєров. Який в 2018-му році став заступником, а потім – першим заступником голови Сумської ОДА, очолювану Миколою Клочко. Як ви розумієте, всі співпадіння тут невипадкові…
 
До речі, корупційні зв’язки Сумська районна державна адміністрація – Сумська ОДА, напрацьовані у ті роки Вадимом Акпєровим працюють до цього часу. Так, на початку 2020 року спалахнув гучний скандал, пов'язаний з тим, що відділ освіти Сумської районної державної адміністрації підписав контракт на виконання капітальних ремонтних робіт вартістю 1,2 млн. грн. з фірмою «РОСТ-ГРУПП», яка підозрюється у розкраданні державних коштів. У проваджені йдеться про те, що службові особи Управління майном Сумського обласної ради вступили в змову з посадовими особами ТОВ «РОСТ-ГРУПП» і здійснили розтрату бюджетних коштів під час проведення ремонтних робіт.
 
Як виявило слідство, всі контракти «РОСТ-ГРУПП» підписані з КУ «Управління майном Сумськоі обласної ради», відділом освіти Сумської районної державної адміністрації та з Сумською районною радою. Фірма підписала 24 державних контракти, які проходили по переговорних процедурах на суму 10 млн. грн. при розмірі статутного капіталу, всього в 2000 грн, що неможливо без допомоги з боку посадових осіб. 
 
І знову – про невипадкові «збіги». Володіють фірмою Лашутко Максим Анатолійович та Євдокимов Євгеній Володимирович, дружини яких працюють в Управлінні охорони здоров’я Сумської ОГА. До речі, Оксана Латушко абсолютно невипадково балотується до Сумської міськради за списками «Європейської Солідарності», від якої на мера Сум балотується Вадим Акпєров.
 
До речі, сам пан Акпєров у минулому році мав нагоду перевірити рівень народної любові до себе, балотуючись на позачергових виборах народних депутатів мажоритарному округу № 158 із центром у Білопіллі.  І там екс-віце та екс-в.о. губернатора набрав менше 9% голосів, зайнявши лише 4-те місце, поступившись не тільки переможцю від «Слуги народу», а також представникам «Батьківщини» і ОПЗЖ.
 
Що ж стосується боротьби за посаду міського голови Сум, то ще 17 липня Вадим Вагіфович заявляв, що, швидше за все, у виборах мера брати участь не буде. «Планую зосередитися над тим, щоб провести в міськраду нашу оновлену партійну команду. А на посаду мера, можливо, ми запропонуємо сумчанам іншу кандидатуру», - заявив пан Акпєров та натякнув, що це може бути хтось із політичних важковаговиків загальноукраїнського рівня. 
 
Втім, мабуть за нестачею у «Європейській Солідарності» важковаговиків для Сум з центрального офісу, у бій за посаду мера було кинуто політика місцевого рівня. Мабуть, за принципом: якщо кандидат на посаду мера не тягне партійний список, то нехай вже партійний список тягне кандидата. Тобто, пан Акпєров опинився у своєрідному електоральному «гетто»: питання йде про те, наскільки його результат буде гірше партійного – трохи, відчутно чи «драматично». Втім, ніякої іншої передвиборчої стратегії, крім як чіплятися за рейтинг «ЄвроСолідарності», у Вадим Вагіфович не має.
 
До речі, народний вислів «позичити у Сірка очі» дуже пасує пану Акпєрову, адже тільки з такими очами пан Акпєров може йти на вибори мера Сум. Просто згадайте – у травні 2019-го року, сумські міська влада звинуватили обласну адміністрацію в тиску на комунальні підприємства. Причиною послужила примусова перереєстрація, ініційована Сумською ОДА, яка спричинила значні втрати з міського бюджету – орієнтовно під 100 млн. грн. Сумчани тоді цілком слушно характеризували дії обласної влади як узурпацію та мародерство. Так ось, варто нагадати сумчанам, що саме Вадим Акпєров, на той час – перший заступник голови Сумської ОДА, відстоював позицію обласного керівництва, називаючи скарги на серйозні втрати з міського бюджету «цілковитою маячнею». А тепер ця людина, яка знекровлювала бюджет Сум додатковими поборами, намагаючись залатати обласну «казну», зараз виступає захисником децентралізації та бюджетної самодостатності нашого міста. Чого тільки не наобіцяєш напередодні виборів!  Особливо, коли вважаєш своїх виборців «одноразовим електоратом».  
blog comments powered by Disqus
baner 1
при использовании материалов ссылка на Выборы.org обязательна.

© 2002—2020 «Выборы.ORG»