Войти с помощью

Архив
27 апреля 2007

РІК ПІСЛЯ ВИБОРІВ: «ГАК» підбиває підсумки

«Громадський актив Києва» уперше запровадив практику широких публічних звітів усіх своїх депутатів перед киянами. Звіти про перший рік роботи депутатів від «ГАК» у Київраді й у райрадах міста видані брошурами, котрі разом із спецвипуском дайджесту «ГАК» активісти роздають на вулицях міста.

За перший рік роботи у міській владі «ГАК» вдалося відстояти чимало важливих для міста рішень. Що вже втілено в життя, над чим ведеться робота і які пропозиції депутати від «ГАК» висувають у Київраді та райрадах – про все це йде мова у брошурах зі звітами депутатів від «ГАК». Можна отримати брошури в інформаційних наметах «ГАК», що розташовані у місті, у громадських приймальнях «ГАК», замовити доставку звітів за телефоном гарячої лінії «ГАК» 455-80-89 чи прочитати їх на сайті www.gak.kiev.ua. Депутати від «ГАК» йшли у владу, маючи чіткий план дій і пропозицій, частина яких уже виконана. Зокрема, ще до виборів «ГАК» заявив, що знає як кияни можуть контролювати владу. За сприяння «ГАК» вперше зареєстровано чотири місцеві ініціативи проти забудови міста, і тепер депутати Київради розглядатимуть ці справи, враховуючи позицію киян. Ще до виборів «ГАК» наголошував на важливості громадських слухань, тому депутати підтримали проведення слухань у залах мерії або районних адміністрацій. Найважливіші для міста слухання тепер транслюють у прямому ТВ-ефірі.

Крім того, фракція «ГАК» домоглася виділення коштів на будівництво транспортної розв’язки на Московській площі, наполягла на збереженні трьох парків (у Голосіївському, Дніпровському і Печерському районах), посприяла появі нових дитячих садків у столиці. Депутати від «ГАК» започаткували житлово-комунальну реформу в місті Києві, долучилися до створення «єдиного вікна» для видачі документів підприємцям, взяли участь у підготовці проекту «Персональна електронна картка киянина», який спростить процедуру отримання всіх соціальних виплат. І це лише кілька прикладів з того, що зробленого депутатами «ГАК» за рік.

Депутати від «ГАК» переконані, що про свою діяльність повинен звітувати кожен найнятий працівник, кожен, хто прийшов до влади захищати інтереси громадян. Вони не поділяють тенденцію останніх часів – завоювання народної любові за допомогою акцій протесту проти непопулярних рішень, приємних серцю лозунгів і вимог, яскравих мітингів і звучних виступів у ЗМІ.
«Гучними заявами і масовими акціями вимірюють політики свою роботу. Саме такої думки про їхню роботу і виборці. Хто перед очима – той працює. Кого не чутно – той нічого не робить. Політиків така ситуація цілком влаштовує: адже провести мітинг їм значно легше, ніж домогтися вирішення проблемного питання на своєму робочому місці – у сесійній залі», – коментує лідер «Громадського активу Києва», депутат Київради Олександр ПАБАТ.

Своєю інформаційною кампанією «ГАК» доводить, що він нікуди не зникав, а його відсутність на публічній арені пояснюється кропіткою працею над підготовкою пропозицій, роботою у профільних комісіях і на сесіях.


ПІСЛЯ ВИБОРІВ КОНКУРС ДЕПУТАТІВ ВІД «ГАК» НЕ ПРИПИНЯЄТЬСЯ
 
 
У 2006 році до Київради було обрано 120 депутатів.
Від «Громадського активу Києва» депутатами стали семеро:
  1. Олександр ПАБАТ, лідер «Громадського активу Києва», заступник голови постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціального захисту.
  2. Валерій КОДЕЦЬКИЙ, член постійної комісії з питань містобудування та архітектури.
  3. Дмитро КАЗАКОВ, член постійної комісії з питань земельних відносин.
  4. Дмитро ІСАЄНКО, член постійної комісії з питань транспорту та зв’язку.
  5. Юрій БОНДАР, голова постійної комісії з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу.
  6. Галина ГЕРЕГА, секретар постійної комісії з питань промисловості, підприємництва та регуляторної політики, член комісії з питань інвестування в будівництво.
  7. Андрій ПІЧКУРОВ, член постійної комісії з питань власності.
Під час виборів «Громадський актив Києва» був єдиною силою, котра запропонувала киянам сформувати виборчий список. Експертна комісія відібрала спеціалістів різноманітних галузей, які стали перед судом громади, і за підсумками голосування киян було визначено їхні місця у списку. І навіть сьогодні конкурс представників «ГАК» у Київраді та районних радах не припиняється.
Депутат від «Громадського активу Києва» – це передусім величезна відповідальність, важка праця та залізна дисципліна. Депутати ґрунтовно вивчають усі питання, відвідують усі засідання своїх комісій, усі сесії, здійснюють регулярний прийом громадян та виконують громадську роботу, бо лишаються насамперед активістами «Громадського активу Києва». Впоратися з таким велетенським обсягом завдань може не кожен. Особливо коли мова йде про першокласних спеціалістів, які окрім депутатства вже не один рік займаються своєю власною, професійною справою. Кожен депутат «ГАК» у Київраді звик виконувати будь-яку роботу бездоганно. Жоден з них не женеться за двома зайцями, працюючи впівсили.
Саме з цих міркувань у грудні минулого року депутат Київради від «ГАК» Вадим Томін поступився своїм мандатом іншому кандидатові – Андрієві Пічкурову.
Вадим Томін зарекомендував себе як першокласний фахівець у галузі управління та фінансів. Саме він розробив і активно відстоював ефективну систему «єдиного вікна» для отримання громадянами усіх необхідних документів від державних служб. Вадим прагнув зробити процес отримання довідок, ліцензій і дозволів швидким та зручним для звичайних мешканців столиці. Він витратив чимало сил і безліч часу задля досягнення цієї мети, проте робота поза сесійною залою теж вимагала від нього неабиякої уваги і сумлінності. Усі ми люди. З огляду на велику зайнятість Вадим Томін вирішив передати свої депутатські повноваження іншому фахівцеві.
Цей вчинок потрібно розцінювати не лише як громадянську позицію окремої людини, але й як відповідь «Громадського активу Києва» усім політичним силам, котрі ведуть жваву дискусію з приводу необхідності імперативного мандата. Коли до влади приходять справжні спеціалісти, питання імперативного мандата не є важливим. Воно взагалі не виникає, оскільки на перший план виходить велетенський обсяг роботи на користь київської громади. І важливо лише те, наскільки якісно той чи інший депутат може виконувати свої безпосередні обов’язки.
З аналогічних причин своє депутатське крісло у Голосіївській райраді залишає Віктор Дубко. Замість нього працюватиме Сергій Авілов. Важливо, що ні Дубко, ні Томін із припиненням депутатських повноважень не припинили своєї співпраці з «ГАК». Відповідальна громадянська позиція не може зникнути разом з депутатством. Вона залишається з людиною впродовж усього життя. Саме тому колишні депутати від «ГАК» не полишають лав цієї організації, натомість діляться професійним досвідом, виступають у ролі експертів з профільних питань і здійснюють активну громадську діяльність. Їхньою головною метою, як і раніше, залишається побудова громадянського суспільства. Ця справа не залежить від посад. Головне – спільними зусиллями однодумців досягти мети!
 
***
ЗВІТ
Рік після виборів. Що було зроблено депутатами від «Громадського активу Києва»
 
ПІДГОТОВЛЕНО ЧОТИРИ МІСЦЕВІ ІНІЦІАТИВИ
За часів колишньої влади київська громада практично не брала участі в обговоренні та прийнятті важливих для міста рішень. Не було створено жодного дієвого механізму, який дозволив би киянам керувати роботою Київради. Більшість рішень ініціювалась виключно представниками влади: чиновниками, депутатами, працівниками Київської міської державної адміністрації. Мешканців столиці просто ставили перед фактом після прийняття того чи іншого рішення. Хоча навіть так було не завжди. Деякі рішення взагалі не афішували. Невипадково, що за таких умов чималий відсоток депутатських ініціатив стосувався виключно лобіювання приватних інтересів окремих осіб або інтересів певних вузьких кіл.
Ідучи у владу, «Громадський актив Києва» запевняв, що ситуація зміниться. Депутат повинен представляти інтереси громадян. А у громадян, у свою чергу, має бути можливість висловлювати владі свої пропозиції. Повинен працювати принцип: громада замовляє – влада виконує. Створюючи Спілку громадських організацій «Громадський актив Києва», Олександр Пабат головним завданням вважавреалізацію дієвих механізмів прийняття рішень міською владою переважно за ініціативою киян. Такий механізм передбачено законодавством, але донині він жодного разу не був задіяний. Завдяки зусиллям депутатів від «ГАК» механізм місцевої ініціативи вперше починає працювати.
Згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» Київрада зобов’язана виносити на розгляд питання, які ініціювала громада і які підтримала своїми підписами тисяча киян. Однак до останнього часу в історії Києва не було жодного випадку, коли б депутати міської ради прийняли місцеву ініціативу до розгляду. Як правило, основним аргументом відмови були помилки в оформленні відповідних документів і порушення під час збору підписів. Сьогодні депутати від «ГАК» і особисто Олександр Пабат тримають механізм місцевої ініціативи під своїм патронатом.
Наразі за активної участі депутатів від «ГАК» підготовлені 4 місцеві ініціативи, які стосуються невдоволення киян забудовою столиці. Для кожного випадку юристи «Громадського активу Києва» допомогли підготувати відповідну документацію, котру було направлено на розгляд Київради. Міська рада повинна буде винести їх на розгляд сесії, а депутати змушені будуть врахувати думку киян.
 
ВІДТЕПЕР ГРОМАДСЬКІ СЛУХАННЯ ПОСТІЙНО ПРОВОДЯТЬСЯ В МЕРІЇ У ПРЯМОМУ ТЕЛЕЕФІРІ
На відміну від місцевих ініціатив, громадські слухання не виносяться на окремий розгляд міської ради. Громадські слухання дозволяють громадянам брати участь у житті міста, а також висловлювати своє занепокоєння з приводу тієї чи іншої проблеми та відстоювати свої законні права й інтереси. Пункт про «врахування рішення громадських слухань» є обов’язковим для ухвалення відповідних рішень на сесіях місцевих рад. Але досі громадські слухання проводилися лише формально, справжні настрої киян до уваги не бралися.
«ГАК» навчає киян ефективно користуватися цим механізмом. З 2005 року «ГАК» реалізує просвітницьку кампанію з популяризації громадських слухань. Лідер фракції «ГАК» Олександр Пабат узяв питання проведення громадських слухань під свій особистий контроль і вимагає від усіх гілок місцевої влади суворого дотримання законодавства. Депутати від «ГАК» у районних радах та активісти «Громадського активу Києва» не пропускають жодного громадського слухання в Києві!
За ініціативою фракції «ГАК» громадські слухання відтепер проводяться систематично, у приміщеннях міської та районних держадміністрацій. Слухання з питань, що важливі для усіх без винятку киян, транслюють у прямому ефірі на телеканалі «Київ». Відтепер кожен бажаючий може побачити, як проходять громадські слухання, і почути думки київської громади.
 
БЕЗ УРАХУВАННЯ ДУМКИ ГРОМАДИ НЕ ПРИЙМАТИ ЖОДНОГО РІШЕННЯ!
Найбільший резонанс мають пропозиції влади щодо забудови міста. Проекти забудови і звернення мешканців з цього приводу розглядає депутатська комісія з питань земельних відносин, до якої входить депутат від «ГАК» Дмитро Казаков. При розгляді питань на засіданні комісії Дмитро Казаков завжди враховує думку громадян. Зокрема, під час вивчення питання щодо комплексної забудови та реконструкції території по вул. Патриса Лумумби, 10 Дмитро Казаков включив до рішення комісії: «рекомендувати міському голові у розгляді щодо призупиненнябудівництва обов’язково врахувати проведенні громадські слухання». Вивчаючи звернення мешканців житлових будинків, що розташовані навколо ділянки на вул. Арсенальній, 15б у Печерському районі, щодо майбутнього будівництва, депутат від «ГАК» займав чітку позицію: замовник повинен провести спільно з Печерською районною у м. Києві адміністрацією громадські слухання.
 
РОЗРОБЛЕНО НОВУ МЕТОДИКУ ПРОВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ АУКЦІОНІВ
За минулі роки навіть найбільш затяті скептики у владі переконалися в перевагах продажу земельних ділянок на відкритому аукціоні. По-перше, це не лише вагоме поповнення місцевого бюджету, бо історія українських аукціонів засвідчує: ціна об’єкта під час торгів зростає у середньому втричі. По-друге, з інвестором, який публічно купує об’єкт і справно сплачує податки, працювати надійніше.
Однією з найбільших проблем для Києва залишається відсутність чіткої та врегульованої політики щодо проведення земельних аукціонів. На сьогодні законодавством не врегульована процедура проведення аукціону, починаючи з формування лота й методики визначення стартової ціни і закінчуючи визначенням кола учасників. Немає однозначності в питанні визначення організатора аукціону й винагороди для компанії, що проводить торги.
Та найбільшим негараздом, на думку члена постійної комісії з питань земельних відносин, депутата від «ГАК» Дмитра Казакова, є продаж земельних ділянок взагалі без аукціонів. Адже за старої звичної схеми, коли спочатку землю орендують, а потім викупають за безцінь, бюджет не отримує значну частку коштів.
Можливість придбати землю на аукціоні вигідна й інвесторам. Вони, хоча й купують землю дорожче, отримують такі переваги:
• придбати земельну ділянку на аукціоні – значить заощадити і час, і кошти. По-перше, оформлення права на землю в інший спосіб може тривати більше року. По-друге, оформлення технічної документації ділянки та визначення її меж здійснюється продавцем до аукціону;
• виставлена на аукціон земельна ділянка є «чистою», тобто вільною від будь-яких майнових прав третіх осіб. Інакше кажучи, її не надано в оренду. Єдиним власником виступає держава або територіальна громада. Таким чином, законних підстав для анулювання придбаного на аукціоні права власності обмаль. Можливо лише визнати недійсними результати аукціону. Але для цього необхідно довести порушення встановленої процедури його підготовки та проведення. Отже, інвестор отримує гарантії та чесні правила гри. А аукціони роблять процес придбання землі прозорим і відкритим для загалу.
Аби зробити прозорою й саму політику проведення аукціонів, депутат від «ГАК» Дмитро Казаков взяв участь у розробці відповідної методики. Саме Дмитро Казаков запропонував встановити відповідальність органів влади за порушення чинних норм законодавства, а також особисту відповідальність чиновників за продаж земельних ділянок не за методикою, тобто без аукціонів. Крім того, він ініціював обов’язкове забезпечення відкритого доступу потенційних покупців до баз даних грошової оцінки.
 
РОЗРОБЛЕНО АЛГОРИТМ ПОГОДЖЕННЯ МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ
Погодження документації, необхідної для початку будівництва, може тривати роками. Очевидно, що така система неефективна. Свій час доводиться марнувати не лише інвесторам, а й міським службам. Адже мова йде не лише про комерційне будівництво. Проходити бюрократичне коло доводиться і перед будівництвом дитсадка, школи, лікарні та будь-якої іншої установи. Гаяння часу – це збитки для міста. Безліч людей у міських управліннях отримують зарплату з бюджету, тобто з кишені киян, які сплатили податки місту, а вирішення питань щодо документів майже не рушає з місця. Щоб зрозуміти це, потрібно лише підійти до справи професійно. Так, як це зробив депутат від «Громадського активу Києва» Валерій Кодецький.
Він підготував пропозиції, що дозволять оптимізувати процес погодження документів. Коли Валерій Кодецький проаналізував структурну схему установ, задіяних у цьому процесі, виявилося, що часто погодження затягують… чиновники. Чітких строків погодження документів не визначено, до того ж вони, як відомо, можуть безкарно «губитись»…
Депутат від «ГАК» Валерій Кодецький підготовив ряд пропозицій, що дозволять у коротші терміни погоджувати містобудівну документацію. Так, у Рішенні Київради № 141/198 від 31 жовтня 2006 року врахували пропозицію, розроблену депутатською групою за участю Валерія Кодецького, і відтепер підрозділи КМДА зобов’язані надавати висновки щодо містобудівної документації у чітко встановлений термін. Після закінчення цього терміну така містобудівна документація вважається автоматично погодженою. Ця норма дозволяє організувати ефективнішу процедуру землевідведення.
 
РОЗРОБЛЕНО КОНЦЕПЦІЮ РОЗВИТКУ АЕРОПОРТУ «КИЇВ» У ЖУЛЯНАХ
Чи потрібен Києву свій аеропорт? Безумовно, потрібен. Київ – велике місто, що розвивається шаленими темпами, і одного «Борисполю» йому вже замало. На превеликий жаль, поки що стан аеропорту, розташованого в Жулянах, пригнічує: відсутня інфраструктура, в поганому стані ангари, техніка фізично та морально застаріла. 16 березня 2007 року на черговій комісії транспорту та зв’язку Київради, постійним членом якої є депутат від «ГАК» Дмитро Ісаєнко, було розглянуто концепцію розвитку Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт “Київ”».
З матеріалів, які надало депутатам Київради керівництво аеропорту, було важко зрозуміти, яким чином підприємство має розвиватися. Саме тому Дмитро Ісаєнко був одним з тих депутатів, котрі підтримали рішення виїхати до аеропорту «Київ». Метою цієї поїздки було вивчення основних проблем аеропорту та розгляд концепції їх вирішення.
Згодом було розглянуто декілька варіантів розвитку майбутнього аеропорту «Київ»:
1.      Винесення аеропорту за межі міста. Для цього необхідні залучення кредитних ресурсів для будівництва нового аеропорту та земельна ділянка – майже 300 гектарів землі.
2.      Модернізація аеропорту власними силами комунального підприємства за рахунок кредитних коштів, залучених під гарантії КМДА.
3.      Збільшення вартості комунального підприємства шляхом проведення модернізації аеропорту за рахунок коштів з міського бюджету. Потім реорганізація комунального підприємства в акціонерне товариство, залучення інвестора та подальша модернізація аеропорту за рахунок інвестицій відповідно до пропорційно розподілених часток: місто – 51 %, інвестор – 49 % акцій підприємства.
4.      Продаж аеропорту приватному інвестору на аукціоні.


На думку депутата від «ГАК» Дмитра Ісаєнка, перша та четверта пропозиції не відповідають інтересам киян і столиці загалом. У першому випадку місто втратить аеропорт, який знаходиться в дуже зручному місці. Більше того, сама ідея винести аеропорт за межі міста призведе до фактичного будівництва нового аеропорту. А це достатньо тривалий і дорогий процес.
У ході реалізації четвертого варіанту продаж комунального підприємства здійснюватиметься через аукціон. Звичайною вимогою влади під час продажу підприємства буде збереження його профілю. Проте є ризик, що підприємство все ж таки придбають аеропорт задля володіння земельним активом (265,7 га). В цьому разі звичайний алгоритм дій нового власника аеропорту виглядатиме таким чином: підприємство доведуть до банкрутства, обов’язково ліквідують його, а потім перепродадуть землю під будівництво.
Не зовсім вдалою є і друга пропозиція. Вона дійсно цікава тим, що підприємство залишиться у комунальній власності міста. Тобто аеропорт отримає кредит і на ці кошти зможе провести реконструкцію. А з іншого боку, виходить, що весь прибуток потрібно буде спрямовувати тільки на погашення кредиту.
Найбільш реалістичним, з огляду на інтереси міста та самого аеропорту, фракція «ГАК» вважає третій варіант. Аеропорт «Київ» бере кредит, аби провести 1-й етап модернізації. У першу чергу вона має стосуватися злітно-посадкової смуги. Далі необхідно провести реорганізацію комунального підприємства в акціонерне товариство. Це дозволить залучити інвестора. Проте частки акцій потрібно розподілити таким чином: місту – 51 %, інвестору – 49 %. Такий сценарій гарантує недоторканність корпоративних прав міста на АТ «Міжнародний аеропорт “Київ”».
Найголовніше в питанні розвитку аеропорту – це його вирішення, а не відкладання на майбутнє. Зусиллями комісії транспорту та зв’язку питання було винесено на чергове пленарне засідання Київради, яке відбулося 29 березня 2007 року. Депутати розглянули концепцію стратегічного розвитку аеропорту «Київ» та вирішили не переносити аеропорт. На наступних засіданнях Київради будуть розглянуті конкретні кроки щодо модернізації аеропорту «Київ».
 
ЗЕМЛІ ФЕОФАНІЇ ВРЯТОВАНО ВІД ЗАБУДОВИ
Фракція «ГАК» у Київраді винесла на розгляд сесії питання про передачу земель у Феофанії лісопарковому господарству, оскільки стало відомо про наміри забудувати цю територію котеджами. За інформацією лідера фракції «ГАК» Олександра Пабата, приватна забудова в цьому місці лобіюється народними депутатами від різних політичних сил.
Завдяки ініціативі «ГАК» залишки лісової зони, що знаходиться у мікрорайоні Феофанія, площею 25,7 га передано в постійне користування КП «Лісопаркове господарство “Конча-Заспа”».
Відповідне рішення було ухвалено 29 березня 2007 року на пленарному засіданні сесії Київської міської ради. Передана земельна ділянка розташована у кварталах 34 і 35 Голосіївського лісництва (урочище Феофанія). Зокрема, в 34-му кварталі передана земельна ділянка площею 16,2 га уздовж вул. Ак. Лебедєва, а в 35-му – дві ділянки загальною площею 9,5 га уздовж вул. Метрологічної.
Згідно з документами лісопаркове підприємство повинне сплачувати земельний податок у розмірі, який залежить від ділянки: 37 тис. грн., 50 тис. грн. і 118 тис. грн. на рік.
Фракція «ГАК» зайняла не менш принципову позицію і з інших природоохоронних питань. Зокрема, депутати від «ГАК» узяли активну участь у громадських слуханнях з приводу створення парків на схилах Дніпра, збереження островів і проголошення їх парковою зоною.
 
ФРАКЦІЯ «ГАК» ДОМОГЛАСЯ ЧІТКОЇ СОЦІАЛЬНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ БЮДЖЕТУ
Депутат від «ГАК» Андрій Пічкуров за фахом - економіст. Тож роботу в Київраді розпочав з аналізу бюджету. Разом з Олександром Пабатом, лідером фракції «ГАК», який є заступником голови постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціального захисту, було підготовлено низку пропозицій щодо змін у бюджет міста на 2007 рік. Зміни стосувались підвищення витрат на освіту та охорону здоров’я.
Той бюджет, що був представленийна розгляд сесії, мав низьку соціальну й інвестиційну ефективність. У бюджеті є статті, що не визначають чіткого напряму фінансування. Наприклад: «Інші заходи охорони здоров’я» (150 млн. 119,7 тис. грн.), «Інші культурно-освітні заходи» (25 млн. 870,3 тис. грн.), «Інші заходи у сфері автомобільного транспорту» (8 млн. 200 тис. грн.), «Інші субвенції» (304 млн. 724 тис. грн.).
Андрій Пічкуров запропонував деталізувати статті «Інші заходи», щоб унеможливити нецільове використання цих коштів. За рахунок цих статей можна профінансувати вже відомі проблеми. Він виніс на розгляд сесії такі пропозиції:
·        збільшити витрати для станцій переливання крові з 5 млн. 470 тис. грн. до 8 млн. 157,4 тис. грн.(збільшення винагороди донорам заощадить кошти, що витрачають на закупівлю дорогих препаратів типу кровяної плазми тощо);
  • збільшити фінансування статті 80300 «Поліклініки і амбулаторії» з 7 млн. 952 тис. грн. до 20 млн. грн. у зв’язку із запровадженням у столиці програми «Сімейний лікар». Адже поліклініки й амбулаторії основа сімейної медицини. У зазначених медичних установах обслуговується основна кількість населення. Особливо актуальне це питання для соціально незахищених, а також для жителів віддалених районів столиці;
  • за рахунок зменшення витрат на ПТУ запропоновано збільшити фінансування мережі дитсадків (до 10 млн. грн.) та вузів 3–4-го рівнів акредитації (до 15 млн. 623,8 тис. грн.). Адже передбаченні перед цим на систему ПТУ 42 % від усіх витрат на освіту виглядало нелогічним з огляду на те, що система ПТУ в Києві практично знищена. ПТУ передані або включені до складу вищих навчальних закладів;
  • збільшити розмір видатків на санаторії для хворих туберкульозом (до 10 млн. грн.);
  • збільшити статтю доходів від реклами (80 млн. грн.), особливо у світлі утворення спеціального управління при КМДА, що контролюватиме об’єкти реклами (відповідно до законодавства України рекламний збір залишається у місцевому бюджеті);
·                 здійснювати культурні заходи за рахунок коштів спонсорів, а кошти зі статті «Інші культурно-освітні заклади та заходи» спрямувати на збільшення видатків на статті: «Бібліотеки» – 15 млн. грн., «Школи естетичного виховання дітей» – 15 млн. грн., «Кінематографія» – 10 млн. грн.;
·                 збільшити витрати на статтю «Фінансова підтримка спортивних споруд». Закладені 200 тис. грн. – це дуже мало, враховуючи нинішні ціни на будматеріали.
Сесія розглянула пропозиції фракції «Громадський актив Києва», та за рішенням депутатів вони були частково прийняті. Таким чином, депутати від «ГАК» домоглися більш чіткої соціальної спрямованості бюджету міста на 2007 рік.
 
ПІДПРИЄМЦЯМ КУРСИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ!
Дехто започатковує бізнес після навчання за престижними бізнес-програмами, а хтось вивчає тонкощі підприємницької діяльності відразу на практиці. Кожен підприємець робить власні помилки. У країні тим часом змінюється законодавство, відбуваються постійні зміни на споживчих ринках, з’являються нові підходи до ведення бізнесу. Нові знання конче потрібні усім, і особливо тим, хто багато років очолює великі підприємства. Депутат від «ГАК» Галина Герега захоплена ідеєю створити для підприємців установу на зразок інституту підвищення кваліфікації. Під час навчання підприємці зможуть також висловити й обговорити свої пропозиції та надати їх представникам влади.
Також Галина Герега активно спілкується з райдержадміністраціями, бо в кожній з них є відділ з питань підприємництва. Саме на районному рівні потрібно збирати ініціативи та пропозиції підприємців. Депутати від «ГАК» готові виносити їх на розгляд Київради.
Такі ідеї вже обговорюються в комісії з питань промисловості, підприємництва та регуляторної політики Київради, секретарем якої є Галина Герега. Її пропозиції враховано при розробці програми підтримки малого і середнього бізнесу на 2007–2008 роки. Від реалізації розроблених заходів очікують таких результатів: збільшення кількості СПД та, відповідно, надходжень до бюджету; зниження корупції та адміністративного тиску на підприємництво; створення 119 тис. нових робочих місць.
Галина Герега сама підприємець і багато років працює в галузі торгівлі. Вона добре розуміє, наскільки важкі та несправедливі вимоги висувають до сучасних підприємців. Несправедливим, зокрема, є єдиний податок – 320 грн. на місяць за ведення будь-якої торгівельної діяльності. Зазначений розмір податку сплачують великі, розкішні ресторани, дорогі бутіки, супермаркети, маленькі кафе та власники невеликих торгівельних наметів. Тож Галина Герега ініціює перегляд вартості надання торгівельного патенту та запровадження принципу диференціації. Тоді кожен платитиме справедливий податок, а надходження до місцевого бюджету збільшаться.
 
«ЄДИНЕ ВІКНО» ТА ПІДТРИМКА ПІДПРИЄМЦІВ СТАЮТЬ РЕАЛЬНІСТЮ

На реєстрацію підприємницької діяльності потрібно витратити багато часу та нервів. Проект «єдиного вікна» був одним з пунктів передвиборчої програми депутата від «ГАК» Вадима Томіна. Сьогодні у створенні цієї системи активну участь бере Галина Герега.
За ініціативою фракції «ГАК» Київрада прийняла рішення «Про запровадження у місті Києві принципу організаційної єдності з видачі документів дозвільного характеру». Згідно з цим рішенням у структурі секретаріату Київради буде створено управління з питань координації надання адміністративних послуг. Саме це управління забезпечуватиме взаємодію місцевих органів, що видають дозвільну документацію. Таким чином, розпочато створення «єдиного вікна» для підприємців.
«Я користувалася послугами подібного «єдиного вікна» в місті Чернівці. «Єдине вікно» створене при міській адміністрації. Дуже зручно. Після рішення сесії віддаєш документи і протягом двох місяців одержуєш повністю всі дозволи. Також у процесі будівництва постійно отримували черговий дозвіл. На перший етап, на другий етап – весь час ішов процес, без зупинки», – ділиться досвідом Галина Герега.
Поки що Галина Герега констатує, що київські управління не зацікавлені у створенні «єдиного вікна». Бо нова система позбавить багатьох службовців можливості отримувати за свою роботу «подяки». Незважаючи на існуючі труднощі, розпочато створення «єдиного вікна». Спочатку це буде невелике управління з 21 особи у приміщенні площею 300–350 кв. м. Методику роботи ще треба відпрацювати, і, можливо, це буде справа не одного року. Головна мета створення «єдиного вікна» – зекономити час підприємців, зробити процес видачі документів швидким. Це дозволить легше розпочинати бізнес і легше його вести, дотримуючись встановлених законодавчих норм.
 
РОЗПОЧАТО РЕАЛІЗАЦІЮ ПРОЕКТУ «СОЦІАЛЬНА КАРТКА» ДЛЯ КИЯНИНА
Лідер фракції «ГАК» Олександр Пабат є активним прихильником ідеї впровадження соціальної картки для киян. У першу чергу це дозволить отримати нові вигоди усім пільговим категоріям населення. Усі соціальні виплати вони отримуватимуть на картку, і не потрібно буде стояти у чергах на пошті.
Першим кроком проекту «Соціальна картка» було запровадження студентських квитків, що одночасно служили банківською карткою, на яку нараховується стипендія.
«Соціальна картка» – це всеукраїнський проект. Але тільки у Києві незабаром розпочнеться реалізація його другого етапу. Соціальна картка – це поєднання посвідчення особи та банківської платіжної картки.
Спочатку картки почнуть масово використовувати у громадському транспорті. Поєднавши функції проїзної та платіжної картки, за допомогою електронної системи щодня підраховуватимуть пасажирів, а також обчислюватимуть, скільки грошей держава повинна повернути за проїзд пільговиків. Зараз це зробити неможливо, адже пільговик ніде не зафіксований. Окрім оплати проїзду і зберігання грошей картка дозволить оплачувати рахунки за паркування, а це, у свою чергу, допоможе з’ясувати реальний дохід від стоянок.
 
ДОСВІД ГАРЯЧОЇ ЛІНІЇ «ГАК» ВЗЯТО ЗА ОСНОВУ ПРИ СТВОРЕННІ ДОВІДКОВОГО ТЕЛЕФОННОГО ЦЕНТРУ КМДА «051»
«Громадський актив Києва» першим у столиці створив довідковий правозахисний центр для громадян – гарячу лінію. Зателефонувавши на неї, кожен має можливість отримати юридичну консультацію з різних питань. Що робити, якщо придбав неякісний товар? Які довідки потрібні, щоб отримати пільги? Куди звертатись у разі недбалості чиновників певних служб? Як скласти позовну заяву? На ці й інші питання відповідають консультанти гарячої лінії «ГАК» (тел.: 455-80-89), яка працює щоденно, без вихідних.
У передвиборчій програмі депутатів «Громадського активу Києва» зазначалася необхідність створення подібного міського довідкового центру. По-перше, це буде підтвердженням відкритості влади, по-друге, змусить чиновників вивчити нарешті свої обов’язки. Ініціатива лідера фракції «ГАК» Олександра Пабата щодо створення такого центру знайшла підтримку: за прикладом гарячої лінії «ГАК» такий міський call-центр було створено! Набрано штат консультантів, виділено приміщення. «Громадський актив Києва» передав працівникам call-центру свій досвід створення гарячої лінії «ГАК» – методику опрацювання запитань громадян. При КМДА створюється також юридична консультація, яка працюватиме за аналогом громадської приймальні «ГАК».
 
ЗАВДЯКИ НАПОЛЕГЛИВОСТІ ДЕПУТАТІВ ВІД «ГАК» ІНВЕСТОРИ ПОБУДУЮТЬ ДВА ДИТЯЧІ САДОКЧИ
Депутат від «ГАК» Галина Герега є також членом комісії з питань інвестування в будівництво. Сьогодні в інвестиційних конкурсах беруть участь по 3–5 учасників. У разі перемоги інвестори готові у 10-денний термін віддати до 10 % від суми інвестицій до міського бюджету. Інвестиційні конкурси проходять прозоро, у присутності депутатів. Пропозиції інвесторів знаходяться у конвертах без будь-яких позначок про компанію, що надає проект. Переможцем визнають той проект, який передбачає найсприятливіші умови для Києва.
Як визначаються такі найвигідніші для міста пропозиції? На першому ж конкурсі за участі Галини Гереги склалася така ситуація. Два інвестори представили прийнятні проекти торгівельних центрів для забудови однієї земельної ділянки. Але один запропонував перерахувати до міського бюджету 2 млн. грн., а інший лише зауважив, що може взяти участь у розвитку інфраструктури міста. Комісія схилялася до думки оголосити переможцем першого інвестора. Натомість депутат від «ГАК» запропонувала з’ясувати, що має на увазі другий інвестор, бо була імовірність, що він запропонує кращі умови. Галина Герега порадила зробити умовою перемоги будівництво дитячого садка. Бо це коштуватиме більше ніж 2 млн. грн. Коли інвестора запросили, депутат від «ГАК» Галина Герега поставила йому пряме запитання, чи згоден він на таку умови «розвитку інфраструктури міста»? Той відповів «так». В рішенні комісії цю умову записали як обов’язкову. Завдяки наполегливості депутата від «ГАК» Галини Гереги у місті з’явиться ще один дитячий садок, на будівництво якого не буде витрачено жодної бюджетної копійки.
Ще один дитячий садочок з’явиться завдяки сумлінного підходу до своєї роботи депутата від «ГАК», члена постійної комісії з питань власності Андрія Пічкурова. Він особисто виїздить на об′єкти, щоб вивчити стан комунального майна та проконтролювати його цільове використання. Це допомагає об’єктивно розібратись в ситуації. Приміром, чотири роки тому було продано недобудований дитсадок на Бахмацький, 35 (Святошинський район). Згідно з договором інвестування компанія, що придбала об’єкт, повинна добудувати дитячий садочок. Але до цього часу будівельні роботи не розпочалися… Це питання постало на комісії з питань власності. Комісія мала намір відмовити цьому забудовнику і відібрати в нього земельну ділянку. Але чому так сталося? Андрій Пічкуров запросив у забудовника всю документацію, і виявилося, що документи майже повністю готові. Судячи по датах їх видачі, вони збиралися протягом цих років! Знаючи, що погодження містобудівної документації дійсно триває роками, компанії дозволили продовжувати використання ділянки для будівництва дитячого садка з басейном. Цей випадок також наочно демонструє необхідність методики погодження містобудівної документації, розробленої депутатом від «ГАК» Валерієм Кодецьким.
 
СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ТА ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я ВІДТЕПЕР ТІЛЬКИ З ЦІЛІСНИМ ПІДХОДОМ
Серед депутатів рад різного рівня – від районних до парламентських – вважається найпрестижнішим входити до бюджетних і земельних постійних комісій. Політиків, які бажають мати справу з розподілом державних ресурсів, завжди багато. Натомість робота у комісіях соціального напряму багатьох лякає, бо передбачає розв’язання найболючіших проблем. Чиєсь горе чи знедоленість вимагають власного співчуття. А витрачати свої емоції політики не люблять. Легше відгородитися від чиїхось життєвих проблем лозунгами.
Лідер фракцій «ГАК» у Київраді Олександр Пабат свідомо обрав роботу у найскладнішій сфері. У постійній комісії з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення він обіймає посаду заступника голови.
У роботі кожної галузі депутати від «ГАК» вимагають професійного, системного підходу. Завдяки ініціативі фракції «ГАК» у бюджеті передбачено 1 млрд. 600 млн. грн. на «соціальні» статті. Це великі кошти, але їх не можна розпорошувати, бо тоді користі з цього не відчують ані кияни, ані місто загалом.

Тому Олександр Пабат був серед ініціаторів запровадження нової концепції охорони здоров’я. Вже проведено аналіз стану установ охорони здоров’я у місті. Завдяки цьому стало зрозуміло, що саме потребує негайного фінансування та у яких розмірах. Наступний крок – програма розвитку системи охорони здоров’я і план соціального захисту на найближчі 4 роки. Усі проблеми неможливо вирішити одночасно. І неправильно вирішувати їх навмання – фінансувати тих, хто «краще просить». Стратегічний план дозволить розподіляти кошти розумно.
Раніше кошти розподіляли між районами, і кожний район розпоряджався ними на власний розсуд. Часто виникали ситуації, коли одним закладам діставалось усе, а іншим – нічого. Тепер гроші виділяються у райони за заявками, і кожна з них розглядається постійною комісією. Маючи загальну картину по всіх районах, можна визначати пріоритетні потреби міста та киян.
 
ЗЕМЛЯ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ ТІЛЬКИ ДЛЯ ПРОФІЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ
За сьогоденними мірками медичні заклади мають безцінне багатство – власну земельну територію. Це можливість будівництва нових корпусів, створення сучасних медичних центрів. Проте у попередні роки поширилась інша практика. Лікарні жили майже особистим життям, розпоряджаючись земельними ділянками на користь задоволення окремих потреб. Були випадки, коли на території лікарні земля за хабарі виділялася будь-кому.
Лідер фракції «ГАК» Олександр Пабат наполягав на проведенні перевірки використання лікарнями земельних ділянок. І відтепер усі «земельні» бажання розглядаються не головним лікарем та інвестором, а виключно комісією міської ради.
Приміром, існують декілька інвестиційних договорів на використання території Жовтневої лікарні. Комісія з питань охорони здоров’я та соціального захисту, заступником голови котрої є Олександр Пабат, дуже ретельно розглянула всі умови договорів. І для інвесторів, і для самої лікарні була запропонована раціональніша схема використання землі. Забудовник хотів на місці старого господарського блоку та вільній ділянці звести чотири будинки. За це пропонував подарувати лікарні поліклініку на 1000 кв. м та новий господарський блок. Але чи ж є потреба будувати новий госпблок? Його можна розташувати у старих приміщеннях. Краще збудувати кілька сучасних лікувальних корпусів! Сьогодні розглядається саме цей, більш вигідний для киян варіант.
Подібний проект реалізовано на території лікарні швидкої допомоги у Деснянському районі. У лікарні була вільною велика земельна територія, на ній тепер побудовано Київський міський центр серця. Рішення про його створення було ухвалено ще у вересні 2004 року, а будівництво почалося у липні 2005 року. Розпочиналося воно аврально, без готового проекту, медичної документації, медико-технічного обґрунтування. Нова влада почала з того, що організувала всі експертизи, затвердила проект і виділила фінансування. Центр розрахований у першу чергу на киян, яких лікуватимуть безкоштовно. Для них у міському бюджеті передбачені навіть дотації на клапани і кардіостимулятори. А на комерційній основі лікуватимуть громадян з ближнього зарубіжжя. Нова міська влада ухвалила також рішення про збільшення обсягу фінансування, щоб центр відповідав усім найсучаснішим технологіям.
 
ІНІЦІЙОВАНО ПОЧАТОК ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОЇ РЕФОРМИ В КИЄВІ
Першим кроком житлово-комунальної реформи повинен був стати перерахунок тарифів на житлово-комунальні послуги, який дозволив би дізнатися реальну ціну на послуги комунальників. Багато років підрахунки не велися, ЖКГ у самих катастрофічних ситуаціях підгодовувалося з міського бюджету.
Влітку 2006 року фракція «ГАК» у Київраді внесла пропозицію доручити управлінню ціноутворення КМДА підрахувати економічно обґрунтований рівень тарифів на послуги ЖКГ. Зрозуміло, що зміни в тарифах для населення були можливі тільки після повного розуміння того, скільки реально коштують послуги ЖКГ і яку частину вартості послуг можливо покривати з бюджету.
Розрахунки було зроблено, і їхні результати виявилися невтішними: тарифи необхідно збільшити у 2,8–3,4 разу! Зрозуміло, що покласти такий тягар на киян – це викликати бурю невдоволення. Фракція «ГАК» наполягає на розробці програми соціального захисту киян в умовах очевидного підвищення тарифів.
Але без розгляду цього питання депутатами на сесії Київради міський голова прийняв рішення про збільшення тарифів для населення. За пропозицією «ГАК» була прийнята Програма соціального захисту населення, але впроваджується вона формально. Механізми додаткових виплат незахищеним верствам населення (субсидія) обговорюються і приймаються КМДА тільки через півтора місяця після підвищення тарифів. І ця робота знову таки була ініційована «ГАК».
За ініціативою лідера «ГАК» Олександра Пабата вноситься пропозиція про створення робочої депутатської комісії з перевірки розрахунків за житлово-комунальні послуги. Всі керівні посади в комісії і її робочих підгрупах віддані представникам опозиції у Київраді. Депутати і фахівці від «ГАК» були делеговані в кожну групу і не пропустили жодного засідання комісії.
Тарифи на холодну воду і водовідведення, а також на теплову енергію більшістю голосів депутатська комісія визнала коректними. Розрахунки тарифів на житлові послуги вирішено продовжити після коректування відповідно до Постанови Кабміну № 560 (щоправда, попередні розрахунки КМДА показують, що в цьому випадку тарифи становитимуть 6 грн. за 1 кв. м).
8 лютого 2007 року, враховуючи платоспроможність населення, на сесії Київради ухвалено загальне компромісне рішення і тарифи для населення переглянуті. Підвищення відбулося у 1,8–2 рази. Безсистемні дії міського голови та бойкотування роботи з боку опозиції зробили підвищення тарифів для населення болісним і незрозумілим.
«Громадський актив Києва» провів роз’яснювальну роботу та розповів киянам, чому і як відбулось підвищення тарифів. Фракція «ГАК» підтримала ініціативу створення комісії, що контролюватиме витрати коштів, які надійшли до підприємств після підвищення тарифів. У першу чергу кошти повинні витрачатись на оплату енергоносіїв, бо заборгованість перед енергопостачальними компаніями призведе до відключення та неможливості забезпечувати місто водою, каналізацією, світлом.
Підвищення тарифів не покращило стан ЖКГ. Запроваджені тарифи не покривають витрат комунальників. У бюджеті не передбачено кошти для виплати відповідних компенсацій. Тож сьогодні потрібно негайно корегувати міський бюджет, знаходити ресурси для забезпечення нормальної роботи підприємств ЖКГ. Бо згідно із законодавством місцевий бюджет має компенсувати різницю між тарифами, що запроваджені для населення, та тарифами, що є економічно обґрунтованими. Депутат від «ГАК» Юрій Бондар сьогодні здійснює розрахунки, обчислюючи планові збитки комунальних підприємств та обсяги фінансування, необхідні для їх нормальної роботи. Без обігових коштів неможливо здійснювати обслуговування комунальних мереж, ремонтувати і підтримувати якість житлово-комунальних послуг.
 
100 % БУДИНКІВ ОСНАЩЕНО ЛІЧИЛЬНИКАМИ ХОЛОДНОЇ ВОДИ
У сфері ЖКГ депутати від «ГАК» завжди відстоювали таку позицію: кияни повинні платити лише за фактично спожиті послуги! Завдяки ініціативам депутата від «ГАК» Юрія Бондаря сьогодні 100 % багатоповерхових будинків оснащені лічильниками холодної води. Це тільки перший крок. Також розроблено програму обладнання міста приладами обліку теплової енергії та природного газу. На жаль, у грудні 2006 року на цю програму коштів не знайшлося. У тарифах на теплову енергію коштів, передбачених на встановлення лічильників, вистачає тільки на 500-600 приладів на рік. (Ці прилади мають високу вартість). А в тарифах на природній газ взагалі ця стаття непередбачена. Але це не стало перешкодою для подальшої роботи в цьому напрямку, зараз програма доопрацьовується і реструктурується на окремі підпрограми зі встановлення побудинкових лічильників природного газу, лічильників теплової енергії та гарячої води. Депутати «ГАК» планують ініціювати внесення змін до міського бюджету на 2007 рік та виділення цільових коштів для реалізації цієї програм.
Депутат від «ГАК» Юрій Бондар запроваджує також програму технологічного обліку. Технологічний облік – встановлення приладів обліку безпосередньо на мережах, пристроях, спорудах. Вони вкрай необхідні для визначення фактичних втрат у мережах. Реалізація цієї програми дозволить швидко виявляти ділянку мережі, на якій стався прорив і втрачено воду, тепло. Виробництво тепла відбуватиметься строго за нормативами, без «перегріву» чи «недогріву». 100 % центральних теплових пунктів вже обладнані лічильниками холодної води, що подається на підігрів та постачання гарячої води. Сьогодні ведуться переговори з Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України про надання дозволу на нарахування оплати гарячої води за показниками цих лічильників. Таким чином, у найближчому майбутньому кияни сплачуватимуть лише за фактично спожиту гарячу та холодну воду.
 
ІНІЦІЙОВАНО СТВОРЕННЯ ПРОГРАМИ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ МІСТА
Сьогодні в Києві електричні мережі перевантажені. Нормативи навантаження на підстанції та електроспоруди становлять 70 %. Це необхідно, щоб електромережа та підстанція могли витримувати періодичні навантаження до 120 % і пікові – до 140 %. Але 80 % київських електричних споруд і мереж працюють на повну потужність, майже на всі 90-110 %! А додаткові новобудови перевантажують їх ще більше. Фракція «ГАК» і особисто голова постійної комісії з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Юрій Бондар ініціювалирозробку програми енергетичної безпеки міста. Згідно з програмою, в першу чергу в зонах забудови здійснюватиметься будівництво мереж і лише потім повинно розпочинатись зведення будинків. Також передбачається реконструкція 11 великих підстанцій та будівництво 7 нових, що забезпечить місто необхідною електричною потужністю. Сьогодні заходи щодо реалізації програми обговорюються з першим заступником міського голови Денисом Басом.
Фракція «ГАК» порушила також питання будівництва додаткових сміттєспалювальних заводів і сміттєсортувальних станцій. Вже надані пропозиції щодо технології і проектування, розробляється техніко-економічне обґрунтування. Потужність таких заводів передбачає до 300–350 тис. тон сміття на рік. Києву необхідні щонайменше два заводи, що завдяки переробці сміття даватимуть місту тепло й електроенергію. Вже вивчено європейський досвід, для консультацій залучаються провідні фахівці.
Також завдяки наполегливості депутатів фракції «ГАК» частково виділено кошти на програму добудови другої черги головного каналізаційного колектора. Зараз обговорюється можливість добудови 3-го енергоблоку ТЕЦ-6. Саме депутати від «ГАК» організували декілька поїздок керівників міста і депутатів на ТЕЦ, де турбіна енергоблоку перебуває сьогодні у розібраному стані.
 
Олександр ПАБАТ, лідер фракції «Громадський актив Києва» у Київраді:
«За перший рік роботи у Київраді «ГАК» виконав більшість пунктів своєї передвиборчої програми. Ми не відступили від жодної своєї позиції. Ми запропонували чимало нових програм у різних галуззях, що починають реалізовуватися. Це стало можливим завдяки сумлінній праці. Ми не влаштовуємо мітинги, ми спілкуємось із киянами у наших громадських приймальнях, на громадських слуханнях. Кияни мають змогу поінформувати нас про проблеми та дати поради щодо їх вирішення. Так, разом з киянами «ГАК» зрушив з місця процеси, які багато років свідомо гальмувалися владою. «Народ замовляє, влада – виконує» – цей принцип «ГАК» вже втілюється в життя.
Останньої середи кожного місяця запрошую усіх киян на мій депутатський прийом за адресою вул. Картвелішвілі, 9а (Святошинський район). Ви можете оцінити нашу роботу, висловити свою думку, побажання та ідеї – для нас це стане керівництвом до дії у наступному році!»
 
Валерій КОДЕЦЬКИЙ, депутат Київради від «Громадського активу Києва»:
««ГАК» сповідує принцип, згідно з яким вирішенням проблем повинні займатися фахівці. Це стосується нашої щоденної депутатської роботи й усіх наших ініціатив. Тому наш соціальний проект«Врятуємо київські каштани» ми реалізувалиразом з авторитетними вченими. Сьогодні розкішні каштани в Києві старіють, сохнуть. Ми виділили грант, щоб фахівці ботанічного саду мали можливість представити декілька науково-практичних напрямів зі збереження наших каштанів. Також разом з бізнесменами, прихильниками «ГАК», ми закупили 100 елітних саджанців каштанів і передали їх Київзеленбуду. У квітні усі вони будуть висаджені у Наводницькому парку. Через два роки планується створення аналогічної алеї з каштанами у житловому кварталі «Новопечерські Липки».
 
Дмитро КАЗАКОВ, депутат Київради від «Громадського активу Києва»:
«На сьогодні земельне питання для Києва найболючіше. Я працюю в постійній комісії з питань земельних відносин і контролюю, щоб громадська думка у кожному спірному питанні була врахована. Ми вже відмінили декілька рішень про забудову міста. Але в Києві будується не лише житло! З моєї ініціативи було відправлено на доопрацювання схеми розміщення пожежних депо. Місто розвивається, тож необхідно відразу передбачати збільшення кількості депо. У Києві також багато будівель потребують реконструкції або реставрації. Ці заходи мають здійснюватися на конкурсних засадах. Я запропонував створити робочу групу для доопрацювання відповідного положення з урахуванням досвіду провідних європейських міст».
 
Дмитро ІСАЄНКО, депутат Київради від «Громадського активу Києва»:
«Як член постійної комісії з питань транспорту та зв’язку я брав участь у розробці комплексної схеми транспорту на найближчі 20 років, котру затвердила сесія Київради у 2006 році. У Києві з’являться три нові мости, нові станції метрополітену та транспортні тунелі, що поліпшать дорожній рух.
Досвід показує, що ситуативні намагання покращити ситуацію з пробками бажаного ефекту не дають. Так, реконструкція Московської площі була проведена зовсім недавно, але транспортний рух там не покращився. Потрібні кардинальні зміни. Фракція «ГАК» відстояла виділення 3 млн. грн. для розробки нового, сучасного проекту транспортної розв’язки в районі станції метрополітену «Либідська»».
 
Юрій БОНДАР, депутат Київради від «Громадського активу Києва»:
«Фракція «ГАК» у Київраді ініціювала розробку програми будівництва дитячих та спортивних майданчиків. Ця програма вже пройшла усі етапи погодження, і почалося її фінансування. У кожному районі буде збудовано по десять дитячих і спортивних майданчиків.
За моєю ініціативою й участю розроблено пропозиції щодо переведення Києва на побудинкову систему розрахунків і обліку. Суб’єктом розрахунків повинен стати будинок. Платежі від мешканців надходитимуть на рахунок будинку. Будинок сплачуватиме кошти за воду, газ, тепло, спожиті тільки його мешканцями згідно з показниками будинкових лічильників. Гроші, сплачені за обслуговування будинку та прибудинкової території, теж витрачатимуться лише на цей будинок. Частина витрачатиметься на зарплату двірнику, сантехніку тощо. Решта коштів – на обслуговування ліфту, вивіз сміття, поточний ремонт – акумулюватимуться на рахунку будинку, а не йтимуть, як раніше, на міську систему ЖКГ. Це дозволить вести господарювання більш розумно і витрачати кошти з відчутним результатом для киян!»
 
Галина ГЕРЕГА, депутат Київради від «Громадського активу Києва»:
«Дитяча залежність від ігрових автоматів вже серйозно лякає батьків і педагогів. Київ захопили ігрові автомати. Боротьба з ними була виснажливою. Депутатська комісія з питань промисловості, підприємництва і регуляторної політики Київради, секретарем якої я є, активно залучилась до впорядкування ігрового бізнесу. Очевидно, що цей процес нелегкий і тривалий, але залишити ситуацію без контролю вже неможливо. Сьогодні заборонено розташовувати зали ігрових автоматів біля шкіл. Я запропонувала зобов’язати підприємців здійснювати продаж жетонів у залах ігрових автоматів із застосуванням фіскальних апаратів. Також мерії необхідно зробити приблизні розрахунки щодо обсягу грошей, які «крутяться» в ігровому бізнесі. Це дозволить переглянути та суттєво збільшити вартість надання патенту на ігрову діяльність. У результаті значно зростуть надходження до міського бюджету. Я переконана, що навіть наші перші кроки у напрямку впорядкування ігрового бізнесу вже принесли результат: ігровий бізнес перестав відчувати себе неконтрольованим».
 
Андрій ПІЧКУРОВ, депутат Київради від «Громадського активу Києва»:
«Я працюю у постійній комісії з питань власності. Завжди викликають дискусії питання використання комунального майна. З одного боку, від приватизації (тобто продажу) комунальних приміщень місто отримує мільйонні надходження до бюджету. За рахунок приватизації, приміром, частково фінансувалася сфера ЖКГ. Але щороку цієї власності стає все менше. Вже розпродано велику кількість дитсадків і спортивних споруд, вже ніде розташувати дитячі гуртки та секції…
У мене принципова позиція щодо розгляду питань оренди та продажу майна: комунальна власність, що належить до соціальної сфери, повинна бути збережена! Зараз переглядаються орендні ставки на використання комунального майна для комерційних орендарів. Надходження від оренди – це постійне поповнення бюджету на довгі роки. Визначення орендарів проводиться на конкурсних засадах: хто запропонує кращі умови, той отримає в оренду комунальне приміщення. Тож за рахунок максимально ефективного використання комунального майна можливо зберегти постійні надходження до бюджету і не жертвувати майном соціальної сфери».
 

blog comments powered by Disqus
baner 1
при использовании материалов ссылка на Выборы.org обязательна.

© 2002—2019 «Выборы.ORG»