Під загрозою зупинки та припинення роботи опинилося успішне підприємство цукропереробної галузі Тернопільської області. Представники ТОВ „Бучачагрохлібпром” намагаються заволодіти Бучацьким цукровим заводом шляхом доведення його до банкрутства.

Формальною підставою для роздування конфлікту між цукровим заводом та ТОВ „Бучачагрохлібпром” стали вимоги фінансового характеру, які лише частково визнаються цукровим заводом. Але поки йдуть судові спори між двома господарськими суб’єктами завод можуть просто силовим шляхом закрити. Державною виконавчою службою проведено низку неадекватних ситуації заходів у контексті спору між двома суб`єктами підприємницької діяльності, а саме: ТОВ „Бучач-цукор” (генеральний директор Колодій Степан Романович) та ТОВ „Бучачагрохлібпром” (засновник Гадз Петро Іванович). Навіщо ДЕРЖВИКОНСЛУЖБА заблокувала рахунки в усіх банківських установах та накладено арешт на все майно? Схоже, ДЕРЖВИКОНСЛУЖБА занадто перестаралася у виконанні ухвали господарського суду Тернопільської області, у якій йшлося про часткові заходи, які аж ніяк не можуть призвести до зупинки виробництва. І, чомусь, у розпал виробничого сезону.

Обсуждение проблем рейдерства никогда не было прерогативой «кухонных посиделок», поскольку исторически так сложилось, что рейдерство – дело тихое, и о нем никто не знает до тех пор, пока оно не начинает угрожать национальной безопасности.

Тогда проблему обсуждают в верхах, а мелкие предприятия в регионах, ранее захваченные рейдерами, узнают, что же собственно с ними произошло. Такой путь в свое время прошла Россия, и, по всей видимости, сейчас проходит Украина.

По крайней мере, именно такой вывод напрашивается, когда узнаешь, сколько было создано подразделений, отделов и управлений по борьбе с рейдерством в различных институциях – начиная с городских советов и заканчивая Кабмином. Что примечательно, волна борьбы с рейдерством поднялась одновременно на всех уровнях, а значит, проблема действительно стала массовой. Как это обычно происходит в нашей стране, вокруг проблемы, которая непонятна для большинства, стали возникать разнообразные мифы, развенчание или подтверждение которых и является целью данной статьи.

Миф 1. Рейдерство является интернациональным понятием, рейдеры есть везде, и в любой стране они действуют одинаковыми методами.

Исследование Антирейдерской лиги Украины, по материалам печатних СМИ и украинского сегмента «Интернет»

Актуальность исследования определяется тем, что, по информации из открытых источников, на украинском рынке в стадии подготовки рейдерских атак находятся тысячи предприятий, что крайне негативно отражается на инвестиционной привлекательности Украины. Причем речь идет о предприятиях, которые смело можно отнести к стратегическим объектам. Нередко за спиной украинских рейдеров стоят далеко не украинские «инвесторы». Прежде всего, речь идет о повышенном интересе к украинским стратегическим объектам со стороны России.

Однако контент-анализ украинских печатных СМИ («2000», «Зеркало недели», «Комсомольская правда в Украине», «Коммерсант Украина», «Экономические известия», «Деловая неделя», «Деловая столица», «Голос Украины», «Киевский телеграф») и украинского сегмента «Интернет» («Украинская правда», «Обозреватель», From-ua, «Версии», ForUm, «Обком», «Олигарх», «Украина криминальная») показал, что, если не считать обвинений в рейдерстве, периодически предъявляемых крупным российским корпорациям их конкурентами, список реальных российских рейдеров в Украине ограничится пятью позициями. Причём, за единственным исключением, это бизнесмены, мягко говоря, средней руки, которые никак не могут представлять Кремль или приближённые к нему структуры, а действуют на свой страх и риск.

Лондонська поразка Коломойського. Секретні домовленості стають явними

Донецькі, що поступово перебирають до своїх рук не лише важелі державного управління, але й державні фінанси та державні установи починають добиратися і до інших регіонів України. Для досягнення мети використовуються будь-які засоби, що так полюбляють донецькі хлопці – але до цього додалися широкі можливості у вигляді підконтрольної судової та виконавчої влади. Зараз їх «рекет» перейшов на загальнодержавний рівень, де усі засоби добрі - зловживання судової системи, корупція, грубе залякування і т.д. Саме така ситуація трапилася з “Черкасигаз” та абсолютно «беспредєльним» наїздом на це підприємство в кращих традиціях «Бандитського Петербургу» - бійкою та стріляниною. Не могло тут обійтися і без місцевого «плохиша», який допомагає закривати питання в місцевій владі - союзником у перебиранні контролю над «Черкасигаз» став нещодавно обраний міський голова Черкас – Сергій Одарич. Ще не встигнувши розібратися з міським господарством, з його станом та проблемами розвитку – він вирушив на боротьбу за власність.