Днями багаточисельна армія політиків України отримала поповнення у кількості 30 молодих політичних новобранців, яких виховала Чернігівська молодіжна громадська організація «Молодь – XXI століття». 

В рамках проекту «Школа молодого політика» молоді люди з Чернігівської, Полтавської та Черкаської областей протягом 5-ти дводенних семінарів отримували теоретичні та практичні знання з основ політології та розбудови громадянського суспільства, Public Relations та ЗМІ, планування та аналізу виборчої кампанії, обмінювалися думками та баченням моделі розвитку країни з політичною елітою міста. 

Етап політреклами в 1991-1996 роках 

Формула успіху передвиборчої кампанії новообраного президента Російської Федерації, сформульована представниками його штабу, виглядає таким чином: "Головна реклама - виконання службових обов′язків". Невибагливість подібного підходу вимагала особливої прискіпливості до вироблення стратегії кампанії, оскільки її основні заходи мали будуватися не на звичному поєднанні методів політичної реклами, пропаганди і PR. Розглядаючи еволюцію передвиборчих технологій у Росії за останні 9 років, можна дійти доволі цікавого висновку. На першому етапі, у 1991-1996 рр. основним інструментом політтехнології виступала політична реклама, на чому неодноразово наголошували і російські дослідники.

З усіх партій, які брали участь у виборчих кампаніях 2006 і 2007 років, політичний стиль БЮТ найбільше відповідає підходам і методам, які використовували есдеки в далеких 2002 – 2004.

Візьміть до уваги, вже кілька разів БЮТ використовував не лобову атаку, а силу зіткнення могутніших супротивників.

Наприклад, закон про кабінет міністрів. Цей документ реально зіштовхнув НУ і ПР у сутичці за повноваження, що, загалом при активному інформаційному втручанні БЮТ, призвело до призначення перевиборів.

Може, лідер БЮТ і не хотіла перевиборів, а тільки підвищувала свій образ й імідж в очах населення над президентським, презентуючи себе як борця зі зрадництвом СПУ з прицілом на позачергові або офіційні вибори президента.

Проте, цей підхід показує, що БЮТ реалізує кілька стратегій розвитку одночасно, при тому, що кожна з них вигідна БЮТ.

Парадокс електорального ривка Тимошенко в 2006 і 2007 роках полягає у використанні принципово іншої стратегії політичної боротьби, перед якою дії супротивників більше схожі на незграбність динозаврів.

Карьера менеджера

31 августа 2007 года в отставку уходит Карл РоувKarl Rove, занимавший должность заместителя начальника аппарата Белого Дома и старшего советника президента США. Неофициальные прозвища Роува куда более интересны: "Мозг Буша", "Американский Геббельс", "Архитектор", "Вундеркинд", "Серый Кардинал", а также Turd Blossom (техасское выражение, обозначающее цветок, выросший в навозе).

Роува единодушно считают одним из самых влиятельных сотрудников Администрации Джорджа БушаGeorge Bush. В последние годы были изданы шесть биографий Роува (за всю историю американской политологии и журналистики действующие чиновники среднего уровня никогда не удостаивались подобного внимания), его имя упоминается абсолютно во всех книгах об Администрации Буша, ему посвящены тысячи газетных и журнальных статей. Все эти годы Роув оставался одним из самых загадочных чиновников, который неохотно контактировал с прессой и предпочитал держаться в тени: в то же время представители американского истеблишмента, не работавшие в СМИ, единодушно подчеркивают редкую доступность и обязательность Роува.

НФК-технологии: будущее за личной коммуникацией

В современном PR лексиконе давно утвердился иностранный термин «PR men» и по-прежнему как-то необычно звучит «PR woman».

Излагает это автор не для критики мужской половины, а, считая нужным обратить внимание читателей на особенность сферы избирательного PR, которая традиционно считается территорией проявления мужских амбиций. Поэтому автор оставляет за собой непреложное право прибегнуть в изложении материалов авторской колонки к помощи профессиональных технологов — мужчин., и поговорить с ними на заявленную ранее тему.

Сегодня мой попутчик Александр Бланк, технолог и консультант, эксперт в области Неформальных Коммуникаций. С ним я взяла короткое интервью на предмет подходов и технологий, которые являются работающими в украинских избирательных кампаниях (далее — ИК).

Креатив: опасно!

Своим заявлением вынуждена буду огорчить уважаемое сообщество и дорогих читателей: креатив — понятие запрещенное в практике профессионального избирательного технолога. Поймите меня правильно, я не против креатива вообще. К примеру, очень уважаю позицию и деятельность двух блистательных креативщиков — Игоря Дюрича и Игоря Подольчака (хотя я и не знакома с ними лично), которые в жестких условиях работы избирательной машины умудрялись реализовывать свои креативные идеи. (Чего только стоит плакат в поддержку кандидата в президенты Леонида Кучмы с «коком» на голове и лозунгом «Все будет чОтко!») Большинство их творений по праву можно назвать вызовом общепризнанным стандартам политической рекламы и их личной миссией на выборах.

При этом, оглядываясь на обширный спектр креативных идей и рекламных наработок в украинских избирательных кампаниях, можно вспомнить не так много случаев, когда политическая реклама «made in Ukraine» целенаправленно сработала на привлечения голосов избирателей. Один из примеров — в 1998-м году на выборах в Верховную Раду Украины с неожиданным успехом прошла Партия Зеленых. Победе сослужил скромный подсолнух с узнаваемым лозунгом «Нас уже не 52 миллиона!»

Участь американських політтехнологів у передвиборній кампанії до Верховної Ради України 2007 року останнім часом стала популярнішою темою, аніж робота російських «піарщиків» під час президентської кампанії 2004 року. Один з найбільших фахівців з виборчих кампаній і технологій у США, доктор історії Гері Келнер вважає, що в зв’язку з влиттям «Української правиці» в мегаблок «Нашої України» на правому політичному фланзі з’явиться радикальна сила, що якісно відрізнятиметься від традиційних маргінальних націоналістичних українських партій.

– Як ви оцінюєте динаміку рейтингів українських політичних лідерів за останні два з половиною роки?

– Стосовно Віктора Ющенка, то сильні позиції у нього були за часів помаранчевої революції. Тоді він надихав людей, був лідером. Заходу він нагадував Леха Валенсу та Вацлава Гавела. Але в певний момент Ющенко-банкір став перемагати Ющенка-політика. А банкіри – не найкращі лідери. Вони надто обережні й часто не наважуються зробити необхідний крок у потрібний момент. Багато політичних оглядачів вважають, що він спав, поки «регіонали» по краплі вичавлювали з нього владу. Тому рішучий і цілеспрямований Віктор Янукович лідерство перехопив практично без зусиль. Хоча останнім часом нинішній прем’єр-міністр не демонструє якостей, необхідних політику його статусу. Він поступається Віктору Ющенку за рівнем інтелекту, йому бракує інтелігентності та комунікабельності.