Днями на Подолі пройшли громадські обговорення стосовно можливого будівництва давно запустілої ділянки. «Вибиті зуби» - так називають проміжки в лініях суцільної подільської забудови. Саме в такому місці знаходиться обговорювана ділянка за адресою Андріївський узвіз 30-34В.

За задумом проектантів між двома будинками, де знаходяться декілька старих дерев та два покинутих гаражі, з’явиться особняк. Збудований він буде у стилі характерному для старого Подолу – двоповерхова будівля з мансардою. Новобудова буде складатися з двох частин. Перша частина – фасадна, повторюватиме основні архітектурні риси, характерні для забудови усієї вулиці. Друга – яка складатиме основну масу будинку, винесена в двір, та має п’ять поверхів.

«Забудова по червоним лініям», - таким терміном архітектори описують вулиці історичного Подолу. Це означає, що будинки ідуть вряд, один біля одного, а прибудинковий простір винесений за них, у двори.

Дивіться на 5 каналі телепрограму - проект журналістських розслідувань «Народний контроль» про будівництво сучасного житлового комплексу «Horizon Podol» за адресою Набережно – Хрещатицька, 9 у понеділок 8 вересня о 22.25.

"В боротьбі за шмат столичної землі – усі засоби хороші. Сотня молодиків у масках напали на будівельний майданчик. Потрощили паркан, побили робітників та відібрали фототехніку, аби знищити сліди нападу.

Це сталося наприкінці робочого дня – на будмайданчику залишалося кілька людей.

Відеозапис погрому безперешкодно (на відміну від пограбованих співробітників ТОВ „ЮАйПі” на очах у байдикуючих працівників МВС) здійснював Тарас Ратушний, ідеолог „конопляних маршів” на захист легалізації легких наркотиків.

Квартирне питання по-українськи загострюється. У черзі на покращення житлових умов застоялися мільйон 300 тисяч сімей та ще 302 тисячі пільговиків-військовослужбовців. Тим часом, експерти прогнозують на осінь будівельну кризу. Ціни на житло спадуть на 10% і довгобудів побільшає.

Втім строїти бізнес на (нерухомості) будівництві було важко і понині. Етап оформлення документації в середньому триває по 1,5 року. До закладення фундаменту об’єкта потрібно отримати 600 дозволів. І платити за це неодноразові хабарі. Вони здорожчують процес на 30%.

Та найбільше, що лякає іноземних інвесторів – нескінченні «громадські слухання». Тим паче, якщо право на будівництво було отримано в історичному районі Києва. Приміром, на Набережно-Хрищатицькій, 9. За дозвільні документами на цей об’єкт на розбудову Києва пішло 25 мільйонів гривень. Проектування 9-ти поверхового житлового комплексу з закладами соціальної сфери розпочалося ще у кінці 90-х, але суди, де оспорюється його доцільність тривають і понині.

Чергові громадські слухання сфальсифікували в столиці. По вулиці Серафімовича запланована будівля, яка вражає своїми гігантськими масштабами та неоковирністю. Звісно, що жодні жителі прилеглих будинків не погодяться на 35-ти поверхову двоголову башту у себе над головою, тому забудовник замість справжніх слухань проводить вистави з ляльками, де невідомі злочинці грають роль жителів.

Фальсифікація громадських слухань – єдиний спосіб обійти думку мешканців проти забудови їх скверу, прилеглої території. І те що почалось з поодиноких випадків зрештою переросло в домінуючу тенденцію – про що вже неодноразово писали в ЗМІ.

І цього разу ми не побачили нічого вражаючого – ті ж самі люди, які ходять з слухань на слухання наче на роботу, та слухняно піднімають руки по команді ведучого. Єдина проблема – вирішують вони долю інших людей, яким забирають повітря, простір, дитячі майданчики та зелені насадження.

Обговорюваний майданчик на вул. Серафімовича знаходиться навпроти будинків 13 та 19-а у зеленій зоні біля проспекту Возз’єднання.

"Первинка": все ті ж ризики за все меншу дохідність

Юридично бездоганна угода, ім′я та досвід забудовника, завершальний етап будівництва - ніщо не гарантує, що, інвестувавши у новобудову, ви станете щасливим власником квартири.

"Шановні інвестори! Нас чекають скрутні часи, бо у забудовника немає грошей. Будівництво не фінансується понад рік. Ми маємо зустрітись і обговорити подальші дії, аби врятувати свої гроші". Це одне із сотень-тисяч повідомлень на інтернет-форумах. "Топіки" на кшталт: як іде будівництво на об′єкті Х у Києві користуються неабиякою популярністю і забезпечують сайтам серйозну частку контингенту. Відвідуваність гілки форуму зростає, що ближче до очікуваного терміну здачі новобудови в експлуатацію, а через півроку після закінчення всіх термінів - хвилювання інвесторів виплескується у реальний простір.

І місяця не минає без скандалу на первинному ринку столичної нерухомості: виявляється - навмисне чи, що частіше, ненавмисне, але забудовник "кидає" інвесторів, не виконуючи взятих на себе зобов′язань. Будинки не будують, не добудовують, не здають в експлуатацію. Їхні інвестори малюють плакати, пікетують будмайданчики, офіси забудовників, ходять під райадміністрації, мерію, Кабмін.

2007 рік став роком цінового шоку та протистояння тенденцій на столичному ринку житла. Відбулось зіткнення та жорстока боротьба протилежних трендів.

З одного боку – на подальше ("безмежне") зростання ціни, з іншого боку – на її зниження, до "повного" обвалу. Протилежність очікувань призвела до появи величезної кількості взаємовиключаючої інформації та аналітичних прогнозів з протилежними результатами.

Обвалу не відбулось. Очікуваного зростання теж.

Ціни на початку року досягли певної межі, "межі болю" для покупця. Це стало причиною різкого зниження кількості угод. Зникла гостра конкуренція між "кінцевим покупцем" та "спекулянтом". Відбувся деякий відтік спекулятивних коштів на тлі негативних очікувань.

Как известно, в нашей стране приватизировать можно не все. И не каждый завод можно снести для того чтобы построить на его месте супермаркет или «высотку». Потому что существует перечень государственных предприятий, которые в силу своей важности для государства приватизации не подлежат. Однако, некоторые из этих предприятий настолько лакомы, точнее, лакома земля, на которых они находятся, что находятся люди, придумывающие способы скрыто приватизировать эти предприятия. К сожалению, часто не для того, чтобы производить на них конкуретноспособную продукцию, а для того, чтобы их разрушить и построить на их месте что-нибудь на данный момент выгодное. 

Сейчас подобные действия предпринимаются даже в отношении таких флагманов украинской науки и техники, как завод «Арсенал» и Завода имени Патона. 

В понеділок, 10 грудня жителі Печерську зібралися для того аби обговорити точкову забудову по мікрорайону №3 (Саперне Поле). Мова йшла про будівництво житлового будинку з паркінгом та вбудованими нежитловими приміщеннями по вулиці Щорса, 34 у Печерському районі м.Києва. Збори відбувалися тут же, у приміщенні клубу військової частини №2260.

Про що йшла мова? У розпорядженні військової частини, що належить до головного управління внутрішніх військ МВС знаходиться ділянка площею майже 3 гектари. Військова частина розміщена за адресою Щорса, 34, поряд з Університетом культури та площею Лесі Українки. На цій ділянці розміщена Прозорівська башта №3, що входить до Васильківської лінії укріплень, та є архітектурною пам’яткою національного значення. Сама башта займає до третини відведеної площі. Інша, більша частина ділянки, вільна. Різного роду інвестори, архітектори та проектанти давно ходили навколо цього вільного простору. Досить сказати, що Бабушкін вже не перший рік ходить з «колосальною» ідеєю. Спочатку він хотів збудувати споруду висотою понад 50 поверхів, яка б займала дану площу та додатково територію сусіднього зруйнованого дитячого садочку. Проте громадськість Києва та містобудівна рада не пішла на це, незважаючи на тривалу боротьбу.

Переслідуванням з боку правоохоронних органів закінчилась спроба депутата Обухівської районної ради розібратися зі зловживаннями з роздачею землі. 6 грудня 2007 до нього завітала за постановою прокуратури міліція для обшуку його приймальні та житла. Йому запропонували пред’явити підроблені державні акти на землю, а коли він зауважив, що в нього і близько такого не має – вирішили «знайти» їх самостійно. Сам депутат – Тарас Ламах, - вважає, що це спроба злочинців відвернути від себе увагу, та змусити його мовчати. Так в чому суть справи, і чому районного депутата переслідують?

В річницю помаранчевої революції на Печерську проводили громадські слухання. Звертаємо увагу на цю річницю саме тому, що першим гуманітарним проектом до виконання, який оголосив Ющенко після перемоги – був Мистецький Арсенал. В першому вужчому розумінні, це мала бути сукупність галерей, а в ширшому баченні – охопити увесь історичний центр Печерську, та стати новою візитною карткою міста.

Проте виконання проекту зіткнулося з мовчазним опором чиновників та забудовників, які звичайно чудово розуміли ціну землі. Довгий час це був опір невидимий, проте зараз здається обличчя перед нами починають проступати.

Так от 22 листопада 2007 року за адресою вул. Січневого повстання, 22 в середній школі №90 відбувалися громадські слухання з приводу забудови Грушевського, 36. Їх організатори вдалися до цілого ряду методів для того аби ні жителі Печерського району, ні районна влада не дізналися про їх проведення. Ці слухання назвали «презентацією», і намагалися таким чином протягнути будівництво навпроти метро Арсенальна торгівельно-розважального центру.

«Повстанський карнавал: Битва проти бульдозерів і парканів». Під такою назвою 17 листопада пройшла вже третя якція протесту проти елітного житлового будинку для Міністерства закордонних справ на Пейзажній алеї в Києві. Ця акція багато в чому змінила уявлення про громадські акції протесту в Києві, як такі. Останнім часом більшість акцій проти будівнитва звелись до тоскливого формату пікетування Київради силами кількох пенсіонерів з плакатами «Віддайте наш сквер». Такі акції більше не привертають уваги журналістів, не викликають у перехожих жодних емоцій, крім співчуття і скорботи… Врешті, такі акції не приносять ніяких результатів. Зовсім інша справа – карнавал!..

Ідея акції почерпнута з популярних в Західній Європі і на американському континенті перформенсів «Global Street Party», або «Reclaim the streets (RTS)» («Повернемо собі вулиці»). Найвидатніші акції RTS Проходили у багатьох місцях одночасно. Вулиці обраних для карнавалу міст «випадково» перекривались автомобільною аварією, миттєво з’являлась музична апаратура, тисячі людей в карнавальному вбранні, стіни і вітрини розфарбовувались в усі кольори веселки, на тротуарах втановлювались меблі і облаштовувались спортивні майданчики, клумби, в асфальті пробивались дірки і саджались дерева. Такі акції в США могли безперервно тривати (тобто - паралізувати місто) кілька тижнів. Нарешті ідеї RTS дали про себе знати і в Україні. На відміну від США, наша Конституція вже 5-ю статтею говорить, що в Україні «Влада належить народові», що давно мало стати девізом всіх громадських кампаній і українських RTS зокрема.

14 листопада 2007 року в приміщенні Академії Муніципального Управління, що на Печерську, пройшли громадські обговорення з приводу реконструкції ресторанного комплексу «Зозуля». Учасники обговорень висловили свої зауваження та пропозиції стосовно реконструкції та погодили забудовнику подальші роботи.

Ресторан «Зозуля» або ж «Кукушка» відомий в Києві з 70х років, і давно став однією з принад відпочинку на дніпровських схилах. Це був передусім літній ресторанчик, розрахований на відпочинок спекотними літніми днями посеред зелених масивів ландшафтного парку. Проте незважаючи на свою популярність «Зозуля» не реконструювалася уже більше двадцяти років, що почало спричиняти до поступового її занепаду. В столиці почали з’являтися громадські заклади з набагато більшим і якіснішим переліком послуг, розвиток країни спричинив до підвищення загального рівня ресторанів, а знайомство з світовими стандартами поставило високу рамку для порівняння.

Для признания действий застройщика жилищного строительства незаконными, следует установить в его деяниях состав преступления или состав административного правонарушения. Состав преступления или состав административного правонарушения определяться нормами Уголовного кодекса Украины( в дальнейшем УК Украины) и Кодексом Украины про административные правонарушения (в дальнейшем – КУАп).

Действующим УК Украины предусмотрена уголовная ответственность за самовольное занятие земельного участка и за самовольное строительство ( ст. 197-1 УК Украины). При этом самовольное занятие земельного участка подразумевает занятие земельного участка без наличия у данного лица каких-либо правоустанавливающих документов, решений местных советов о предоставлении данному лицу, в определенных размерах и для конкретных целей земельного участка. Досудебное следствие по данной категорий дел возлагается на следователей органов внутренних дел.

Поводом к возбуждению уголовного дела предусмотренного статьей 94 Уголовно-процессуального кодекса Украины (в дальнейшем – УПК Украины) в отношении должностных лиц застройщика являются заявления или уведомления предприятий, учреждений, организаций, должностных лиц, представителей власти, общественности или отдельных граждан.

Мнения  о том, как долго продержатся спекулятивные цены на украинскую недвижимость кардинально разделились. Ниже мы представляем две позиции. Одна о том, что вскоре будет коллапс и обвал перегретого рынка, а вторая - цены будут продолжать расти.

Почему жилье в Киеве не подешевеет

В начале октября в «Зеркале недели» вышла статья, в которой автор прогнозирует близкий обвал киевского рынка жилой недвижимости.

В начале октября в «Зеркале недели» вышла статья, в которой автор прогнозирует близкий обвал киевского рынка жилой недвижимости.

Конечно, в нашей стране все возможно, но я считаю, что в ближайшее время маловероятно заметное снижение цен на столичные квартиры, поскольку это не выгодно всем участникам данного сегмента, за исключением покупателей, не имеющих собственного жилья. Да и те, став владельцами вожделенных квадратов, уже не хотят, чтобы они дешевели.

Сесія Київради від 1 жовтня, на якій було роздерибанено під 2 тисячі гектарів землі, що дорівнює 4% площі Києва, вже стала притчею во язицех. Як відомо, з того часу київська влада взяла себе в руки і намагається бути у своїх діях максимально демократичною і відкритою, запрошуючи вже другу сесію поспіль на свої засідання людей, яким має бути виділена земля.Утім навіть через три тижні київська влада не може сказати, кому ж 1 жовтня виділила землю. Як повідомив журналістам 25 жовтня секретар Київради Олесь Довгий, це досить трудомісткий процес і на підготовку стенограми може піти місяць.Але опозиція вимагає надати їм проекти рішень та інформацію про те, які з них підписані мером. Саме його підпис остаточно закріпить землевідвід.

Легіон студентів-невидимок

Згідно із законом кожен киянин має право на 10 соток столичної землі. Це згідно з законом. В реальності ситуація зовсім не така приваблива. Звернувшись з таким проханням до можновладців, можна отримати відповідь, що, на жаль, дане питання не може бути вирішене через відсутність ділянок, а генпланом Києва до 2020 року не передбачено нових територій для індивідуального житлового будівництва.

Втім 1 жовтня в Києві знайшлося до півтисячі щасливців, яким виділили за підрахунками опозиції 1,3 тисячі гектарів землі в Пущі-Водиці, Конча-Заспі, і також заповідного лісу біля Катеринівки.

Відразу просимо не втрачати свідомість тих, хто мешкає у Києві. Мова йтиме про найближче столичне передмістя – Вишгород. Це тут незабаром може не стати дніпровських круч. Втім, ще можна посперечатись, чи не є ця проблема більш важливою за будівельні проблеми Києва.

Остання місцина, де ще залишились справжні Дніпровські кручі – це місто Вишгород. Та частина круч, що є гордістю Києва, як би її не любили кияни, насправді виглядає не так, як мала б. Адже не так давно вона була засаджена деревами. В минулому ж всі кручі були голими і відкритими вітрам. На них дійсно «було видно, було чути, як реве ревучий…». Те саме стосується і круч на південь від міста, скажімо у Ржищеві. А от у Вишгороді все збереглось як було. Можна приїхати і подивитись, яким був берег Дніпра до того, як його назавжди змінила людина. Поки ще можна… 

Але за останніми даними, ця можливість у нас буде ще не довго. Незабаром дніпровські кручі у Вишгороді перетворяться на підземні паркінги, а набережна – на готельно-розважальний комплекс.
На серпневій сесії Вишгородської міської ради найцікавішим питанням став розгляд можливості забудови «по вул.Набережній». Будь-яке інше питання, яке розглядала рада останніми місяцями навряд чи зможе схвилювати пересічного мешканця Вишгорода більше ніж це.

У Києві розроблено нову Комплексну Програму розвитку дорожно-транспортної мережі м.Києва до 2011 року. Двома роками раніше вже погодили Програму розвитку транспорту міста до 2020 року. Крім того, існує спеціальний том Генерального плану міста, присвячений транспорту. Необхідність створення такого документу здається необґрунтованою. Втім, заступник міського голови Денис Басс, що презентував цей документ, дотримується протилежної думки. 

Згідно з розробленою Програмою, транспортна мережа міста грубо модернізується. Перш за все, модернізація буде здійснена шляхом виносу автовокзалів і терміналів в приміські ліси і забудови звільнених від них ділянок. Крім того, «за компанію» будуть забудовані урочище Горбачиха в центрі міста і деякі ділянки приміського лісу. Інформація про це була опубліковано у газеті Київради «Хрещатик» 28 вересня. Вже зараз в «Київземі» оформлюються документи на землевідведення по 10 га на кожному з шести в’їздів у столицю. 

Очевидно, що поспішне створення нової «транспортної» програми – декорація, створена для того, щоб прикрити масштабні забудови, які плануються в місті під маркою «Євро-2012» (детальніше про проблеми м.Києва, пов’язані з Євро-2012 читайте на ХайВеї: http://h.ua/story/58246/). Громадськість м.Києва переконана, що європейська футбольна першість може стати підставою для знищення великої кількості цінних природних і історичних об’єктів. Головна причина цього – потужні закордонні інвестиції. Про наслідки ж, які прийдуть після завершення чемпіонату, ніхто наразі не думає.

Неравный бой киевлян с застройщиками за право на человеческие условия жизни продолжается. Яркий тому пример ситуация сложившаяся вокруг строительства жилых домов в районе улиц Милютенко и Братиславской в микрорайоне «Водопарк», что в Деснянском районе города Киева. Ситуация как всегда классическая – строить негде, да и нельзя по техническим причинам (в микрорайоне «Водопарк» сложная ситуация с грунтовыми водами и из-за них дают трещины уже существующие дома, не говоря уже о новостройках), но строителям очень хочется. А раз хочется нужно проводить общественные слушания, но так как легально их провести не получится, строители прибегают к разным уловкам. 

Активистам общественной организации «Комитет защиты киевлян» стало известно о проведении 12 сентября 2007 общественных слушаний относительно строительства многоэтажных жилых домов по улице Братиславской, 14. Приехав на место проведения слушаний – в школу №192, нашему взору, а также взору жителей близлежащих домов (более ста человек) предстало объявление подписанное районной властью следующего содержания...

Доки кияни готувались до національного свята, міські чиновники прийняли ряд безпрецедентних рішень. Як повідомлялось раніше, 22 серпня 2007 року в стінах Київської міської ради народні обранці ліквідували природно-заповідний об’єкт м.Києва, визнаний міськими екологами найціннішим – заказник «Острів Жуків». Однак тільки з часом природоохоронці зібрали та опублікували приблизні обриси усіх територій, які роздерибанили. Київрада категорично проти афішування таких рішень. Адже цього разу за півтори години засідання було ліквідовано приблизно 1/5 усіх зелених зон міста.

А це не тільки об’єкти природно-заповідного фонду України і складові елементи всеєвропейської екологічної мережі, а й парки з територіями, перспективними для їх облаштування, місця відпочинку тощо.

У всіх на слуху дерибан Жукового острова, що відбувся 22 серпня 2007 року. Про це вже багато написано. Деякі партії та блоки як Київської міської та і Верховної рад навіть почали активний піар навколо цього скандалу. Є відомості і про те, що проблемою Жукового острова зацікавився і сам Президент Ющенко.

Проте ніхто не говорить про те, що Жуків острів – лише частина того, що втратили кияни 22 серпня. Загалом було прийнято надто багато земельних рішень, щоб про них просто так забути, зробивши Жуків острів «брендовим скандалом серпня-2007».

Дедушка Черновецкий!  Неужели ты не знаешь, что на детских и спортивных площадках строить НЕЛЬЗЯ?!

Требуем внести СПОРТКОМПЛЕКС НА УЛ.НЕХОДЫ, 6 в Соломенском р-не в РЕЕСТР!

P.S. Нещодавно в описуваному мікрорайоні Києва відбувся суботник з упорядкуванням спортивного майданчика. Суботник – з залученням молоді та активістів низки партій, чия символіка виразно проглядається на фото – було показано по телебаченню.

Невже знову добра справа має шанс перетворитися на чийся передвиборчий піар?

Між тим корупційно-забудовна справа в районі поволі просувається далі. Комунальна організація «Центр містобудування та архітектури» на Волгоградській вулиці біля кафе-магазину отримала ще одну земельну ділянку, яка долучається до «широко відомої у вузьких колах» Волгоградської 10-А. Начебто отримала для спортивного майданчика біля будинку, що збираються будувати біля кінцевої зупинки навпроти 9-А.

Уважаемая Марушевская В.К.,

Просим вас дать ответ и разъяснения по интересующему нас вопросу.

В 1994 году во времена вашего руководства РОНО Зализнычного р-на г. Киева на баланс Дворца Пионеров нашего р-на отделением НГЧ ЮЗЖД (руководитель Таран Н.Г.) был передан спорткомплекс – спортплощадка и спортзал. По документам РДА (за подписью начальника управления образования Соломенского р-на Е.Н. Рудзинской от 26.12.06 и Н-173/1 от 16.02.07 за подписью заместителя председателя Соломенской райадминистрации В. Ярцева) этот комплекс и сейчас принадлежит Дворцу школьников, которым вы руководите.

Продовжуючи тему скасування ландшафтного заказника "Жуків острів" у Києві, повідомляємо, що на підтримку заказника офіційно виступила Постійна комісія Київради з питань екологічної політики. Наразі оприлюднено офіційну заяву Постійної комісії з цього приводу. Витяг основних тез подано нижче.

Нещодавно в стінах Київської міської ради відбулась беспрецедентна подія. Рішенням сесії, народні обранці ліквідували найцінніший природно-заповідний об′єкт м.Києва – заказник «Острів Жуків». Формально рішення пройшло під виглядом уточнення меж заказника, натомість реально, заказник, існуючий на площі 1630 затвердили у нових межах – 196 га, урізавши його таким чином в 8 разів ( http://h.ua/story/55355/). «За» проголосували 67 депутатів. Не голосували за дерибан лише фракція БЮТ та Блок Кличка. Крім того, категорично проти була Комісія Київради з екологічної політики, що попередньо відхилила даний проект рішення.

Природоохоронні організації називають цю подію найбільшим ударом, який коли-небуть наносила Київська міська рада по природі Києва.

Українська діаспора розпочала збір підписів проти спорудження "Московського містечка" в Києві

На інтернет-сторінці www.petitiononline.com активістами української діаспори США та Канади розпочато збір підписів проти спорудження на території Всеукраїнського парку борців за свободу і незалежність України так званого "Московського містечка". 

Нагадуємо, що у 2001 році у Києві було закладено парк, присвячений борцям за свободу і незалежність України. У наступні роки з міського бюджету виділено значні кошти на розробку проекту парку і встановлення меморіального каменю біля входу до нього. Проте у період 2004-2007 рр. низкою рішень Київсьої міської ради практично вся територія парку роздана під забудову різним інвесторам. Найбільший з них - кампанія дружини мера Москви Лужкова - Олени Батуриної "ТОВ "ІНТЕКО-Буд" (90 га).

Поки в Києві розгортається громадська кампанія проти рішення Київради щодо скасування заказника «Жуків острів» (http://h.ua/story/55430/), в околицях столиці, зовсім поряд з Жуковим островом відбувається зовсім інший процес – самозахоплення землі.

Територія про яку йдеться також входить до складу земель, прикрашених брендом «Конча-Заспа». Історично «Конча-Заспою» називали лише невеличке урочище між озерами Конча і Заспа. Зараз же цей термін приміняють для всієї території правобережної дніпровської заплави від Києва до м.Українка. Причина цьому очевидна: небачений стрибок цін на землю «Конча-Заспи» заохочує власників земельних ділянок, наближених до урочища називати і їхні землі «Кончєю-Заспою». Цього достатньо, щоб ціна вмить зашкалила за 20-30 тися доларів за сотку.

На днях  я дізнався, що усі щирі слова мера перед жителями Березняківської були лише наполовину такими. Мер нібито підписав розпорядження про відміну забудови, проте насправді це було лише тимчасове рішення, аби жителі заспокоїлися. Здається там було написано - "тимчасово припинити". А Київська міська рада на своїй черговій сесії знову не поставила питання відміни виділення ділянок під забудову на голосування. Отак жителі Березняківської, а там було цілих три майданчики, які займали один сквер, опинилися знову в сумнівній ситуацї. Аби нагадати міським чиновникам чим це закінчилося минулого разу даю лінк на фоторепортаж - http://eagle-x.livejournal.com/357597.html#cutid1    

Более 20 сотрудников милиции в форме и еще около десятка переодетых в штатское попытались вчера – 25 июля – сорвать общественные обсуждения стройки в Печерском районе. Вооруженные удостоверениями они начали блокировать вход в помещение Национальной радиокомпании Украины, угрожали «посадить» организаторов слушаний и не давали зайти в зал для жителей Печерского района. Более масштабного вторжения людей в милицейской форме, которые отказывались называться, на общественных слушаньях еще не было. Главным милицейским приспешником был депутат первого созыва Верховного совета Украины Александр Гудыма, житель Вишневого, который давно известен как истеричный противник любой стройки в городе Киеве.

Наблюдая за наглыми действиями милиции, которая срывала слушанья, сразу вспоминались действия их коллег на Березняковской, 12. Тогда милиция на камеру 5 канала заявила, что участок и драка вокруг него - это проблема самих местных жителей, освободила захваченных жителями «спортсменов», которые покалечили несколько человек, и уехала. На Печерске все развернулось несколько иначе – милиция сама начала избиение людей.

Звернення до можновладців

Доки Ви чубитесь за владу на Українському олімпі, «маленькі» люди потерпають від бандитської влади на місцях (див. статтю «Батькова Гора чи заказник кучкізму» // «Екологічна газета» за грудень 2006 року і лист до Генпрокуратури та МВС України «Про корупцію та хабарництво» - http//www.y-dachi.kiev.ua, kiyany.com.ua). 

Громада обурена повторним побиттям під наглядом київської міліції забудовниками у Києві (Солом’янський район, вул. Привітна) 10 липня 2007 року отця Олександра, який захищає церковну землю, шахрайським способом отриману й перепродану заступником мера Володимиром Головачем, та побиттям людей на вулиці Березняківській. 

Невже необхідно пролити кров, щоби відмінити незаконні рішення Київради про забудову Урочища Протасового Яру та Солом’янського ландшафтного парку з залишками Батового курганного некрополя?

Семь шагов, которые должны совершить депутаты для нормализации цен на харьковские квартиры

Начиная с апреля 2007 г. на харьковском рынке недвижимости наблюдалось сначала снижение, а потом и полная остановка роста цен. Эту ситуацию можно было бы объяснить пределом финансовых возможностей потенциальных покупателей. Но при этом цены остановились на высочайшем уровне для жилья такого качества. То есть несмотря на то что цены на жилье больше не растут или увеличиваются незначительными темпами, квартиры все равно остаются переоцененными, а рынок – по-прежнему перегретым.


"Строители" против "покупателей"

Наверное, стоит задать себе вопрос: а нужно ли радоваться этой остановке цен при отсутствии у нас как такового рынка жилья с его законами конкуренции и действенным механизмом реализации права граждан на жилье? Ведь остановка - это не движение, а цены все равно остаются высокими и малодоступными для большинства населения в нашей стране. Какие же шаги необходимо совершить для того, чтобы цены на недвижимость получили цивилизованные механизмы формирования и тем самым вернулись на уровень, доступный для среднего класса? К сожалению, в публикациях СМИ этот вопрос часто подменяется совсем другим: что нужно сделать, чтобы крупным строительным компаниям Украины было легче работать и получать прибыль? Нисколько не оспаривая важность и этого тезиса (в конце концов, в строительных компаниях работают такие же люди, как и мы с вами, и они тоже хотят хорошо жить), стоит прежде всего рассуждать об интересах рядового покупателя. Строители способны отстоять свои интересы. А вот кто отстоит интересы "обычных граждан"? Не строители, это точно.

В России началось великое переселение народов. В Башкирии, Татарстане и Самарской области средний класс активно переселяется в свои недавно возведенные загородные дома. В этих регионах более 60% строящегося жилья - малоэтажные дома. Москва и Московская область опережают все регионы по количеству проектируемых коттеджных поселков, но переезжать в них на ПМЖ москвичи не торопятся. Почему, разбирался наш корреспондент.

По данным Международной ассоциации фондов жилищного строительства и ипотечного кредитования, в 2006 году в России доля малоэтажного строительства составила 39.5% от общего количества жилья. Совсем по-другому выглядит ситуация в Подмосковье: если цена за сотку земли и квадратный метр выводит Москву в лидеры объема рынка строительства, то остальные показатели - доля малоэтажного строительства и трудность предоставления кредита на покупку загородных домов ставят лидерство столицы под сомнение. Основная проблема москвичей, желающих переселиться за город, - это отсутствие инфраструктуры в дачных и коттеджных поселках. Более того, технологический и цивилизационный разрыв между столицей и ближайшим Подмосковьем намного больше, чем между областным центром и его пригородом.

На початку квітня цього року представниками НАН України вперше була поширена інформація про те, що дві земельні ділянки на півдні Києві, що належать НАНУ, сумарною площею 4.4 га було віддано під забудову одночасно двом різним організаціям.

З однієї сторони, постановою №280 від 27.10.2006 Бюро президії НАН України передало ці землі ТОВ "Діола", при цьому 11% житла після закінчення будівництва мало бути віддано НАН України. Ця постанова підписана Президентом НАН України Патоном Б.Є і першим віце-президентом Шпаком А.П.

З іншого боку, існує лист Бориса Євгеновича Патона до Київського міського голови Омельченка О.О. з проханням «з метою більш раціонального використання земель» передати ці ж самі ділянки ТОВ "Компанія "Новий Дім"" та ТОВ «Конкорд-К» для будівництва - без будь-яких "матеріальних чи будь-яких інших претензій". Про події, викликані таким неспівпадіннях в документах, вперше повідомила у квітні Неофіційна газета (gazeta.univ.kiev.ua).

Нові громадські слухання з приводу незаконних забудов на Березняках мали місце 17 липня 2007р. у школі-гімназії, що по вул.Березняківській,30б. Розглядалося питання, повязане з планами горезвісного ТОВ "Кроун" звести черговий хмарочос на перетині пр.Тичини і вул.Березняківської. Щоправда, назва цієї компанії тепер не фігурує у технічній документації. Замість неї з явилася Будівельно-інвестиційна група№1, але це - лише інший забудовник, а замовник лишився той самий. 

Мешканцям будинку по вул.Березняківській, 12 стало відомо про те, що у прилеглому до їхнього житла сквері, суцільно засадженому деревами, найближчим часом розпочнеться будівництво багатоповерхівки з підземним паркінгом. Дозвіл на використання цієї території було видано КМДА ще у 2005 році. Про це повідомили активісти руху спротиву, які організували громадські слухання з метою скасування такого рішення. Збори за участю більш ніж 200 березняківців, а також представників деяких політичних сил і ЗМІ, пройшли в атмосфері ретельного дотримання духу і букви закону. Безпосереднім учасникам видавалися спеціальні мандати для голосування - з круглими печатками і підписами , аби точно запротоколювати кожне прийняте рішення.

Борці не за ідею
За припинення мітингів пікетувальники ставлять будівельникам свої умови

Учора на постійній комісії Київради з питань правопорядку, регламенту та депутатської етики заступник голови комісії, депутат Київради фракції БЮТ Юрій Дмитрук заявив, що у столиці існує кілька груп людей, які за гроші пікетують забудову певної території. Для будівельних компаній це новина. На думку експертів, "будівельний рекет" процвітатиме доти, доки не затвердять Генерального плану забудови Києва.

Депутат фракції БЮТ Юрій Дмитрук заявив “Хрещатику”, що насамперед потрібно з’ясувати, чи насправді забудова певної ділянки є незаконною. Адже за інформацією членів контрольної комісії Київради з питань землекористування сьогодні у столиці діють окремі групи, які спеціально вишукують проблемні будмайданчики, біля яких і проводять пікети. Згодом ці спритники звертаються до керівників будорганізацій, яким відведено ділянки під забудову, з вимогами надати їм квартири або інші матеріальні блага. Тільки після того ділки обіцяють зняти пікет.

Постепенно «забудовник», этот враг народа, разрабатывает всё более изощрённые методы для достижения своей цели – во что бы то ни стало выжать максимум прибыли, застроив каждый квадратный сантиметр киевской земли.

Не отказываясь от старых методов – взяток чиновникам, фальсификаций гражданских слушаний и пр., «забудовник» взял на вооружение ещё один – подкуп жителей. Причём подкупаются большей частью не те жители, на головах которых будет вестись строительство, а те, что живут чуть подальше, где-нибудь наискосок, и на некотором расстоянии от места будущей стройки. Ведь гораздо выгоднее подкупить нищих людей, чем зажравшихся чиновников.

Так произошло 10 июля на слушаниях в Соломенском районе по вопросу очередной новостройки по ул. Волгоградской 25–а. Жители домов, не находящихся в непосредственной близости от указанного адреса, просто косяком шли на слушания, а решение «за застройку» встретили бурными аплодисментами. Эти «фанаты» застройки получили от 100 до 300 гривен «на рыло», в зависимости от степени усердия и функции в процессе.

Шановні кияни!


Допоможіть відібрати мандат у демагога-депутата у Солом’янській райраді від Блоку Віталія Кличка Ігоря Максимчука, який допомагає корупціонерам та хабарникам через «Трьохсторонню комісію з питань забудови району» «дерибанити» солом’янську землю. Лист Громади, на який й досі нема відповіді додається.

Люди кажуть, що де на «гарячій точці» він з’являється, там фальшуються протоколи та розпочинається забудова… На місці, де перед виборами стояли намети Бондаренка з логотипом ПРП й виступав Віталій Кличко, де Максимчук обіцявся «зробити» новий вхід до Солом’янського парку замість прибуткового будинку № 15, що будується у парку, нині закладають ще одну висотку – Солом’янська, 17-а!

Звернення до киян фракції Віталія Кличка вивішуємо на дошках об’яв. Там говориться: «Блок Віталія Кличка, депутати якого послідовно виступають проти «дерибану» київської землі, продовжує допомагати громадянам захищати свої двори, парки, сквери та стадіони».

Але сенсу в цьому буде замало, позаяк гарні справи Кличка та Бондаренка дискредитуються зрадником районного масштабу.

Под шумок президентско-парламентских разборок и предвыборного бардака, на Виноградаре, в ускоренном темпе застраиваются придомовые территории. И если там, наверху, «демократы» с «недемократами» - враги и «стенка на стенку», то здесь, на окраине Киева, земельные экспроприаторы разной политической ориентации дружно стоят по одну сторону «баррикад». И цели у них одни и незамысловатые: стащить у аборигенов-киевлян последние жалкие остатки их народного достояния. Очевидно, политика «европейского выбора» позволяет доморощенной политической «элите с чистыми руками», тактично не замечать рейдерские атаки застройщиков на придомовые скверы и детские площадки. Ибо не «царское» это дело. 

На проспекте Радянской Украины 3, землю под свою коммерческую стройку, «навсегда одолжил» у народа бывший депутат Киевсовета от «помаранчевого» лагеря, а уничтожение сквера на проспекте Правды 80-82, по нашим сведениям, на совести его политического «противника», известного топ-регионала, марширующего под бело-синим прапором.

Згодою завершилися громадські слухання стосовно будівництва багатоквартирного комплексу в Подільському районі за адресою вулиця Нижньоюрківська, 8а. Жителі прилеглих будинків висловили своє погодження з планом будівництва, та внесли декілька зауважень до ходу забудови, які будівельники погодилися задовольнити.

Ділянка, відведена під забудову за адресою Нижньоюрківська 8а, – це заросле чагарником звалище, де колись стояли військові склади. Місцину огороджують бетонні плити, які проте не заважають звозити сюди сміття та кучкуватися бомжам. Поряд знаходиться єдиний будинок (Нижньоюрківська, 8) – триповерховий, післявоєнної забудови. Тут складності з інженерними мережами – поряд старезна котельна, та проблеми з обслуговуванням ЖЕКу. Усі жителі будинку жаліються на відсутність жеківських працівників – «про наш будинок у ЖЕКі забули», - кажуть вони. Будинок стоїть на відшибі – не віриться що це майже центр міста. Згадане будівництво дозволить донести зміни до цього будинку – є надія на поліпшення жеківського обслуговування, на покращення обслуговування будинку, на впорядкування та благоустрій прилеглої території.

Согласно анализу рынка столичной недвижимости, проведенному центром стратегических исследований "Росгосстраха", квартиры в Москве начали дешеветь и к к концу года падение цен может составить 10-20%. Сегодня практически ни одна сделка не совершается без заметных скидок, которые достигают 10% стоимости квартиры. Аналитики считают, что такое снижение цены - начало корректировки после перегрева рынка в 2005-2006 годах. Только за 2006 года цены на жилье в столице взлетели на 100%, а средняя стоимость одного квадратного метра достигла более 4 тысяч долларов, пишет сегодня газета "Ведомости".