Войти с помощью

Позачергові вибори до Верховної Ради України - 2007

Позачергові вибори до Верховної ради вже давно пройшли, а політичні баталії й далі не вщухають. Бурхливий процес створення коаліції, як і протягом минулого року, ніяк не прийде до свого завершення. Періодично представники від одних і тих же політичних сил дають різну інформацію щодо коаліційного процесу та відповідно подальшого політичного життя в Україні. Постійно випливає інформація то про створення широкої коаліції, то навпаки. Розібратися в кулуарних перипетіях та їх причинах надзвичайно складно. Неоднозначною є й роль президента Віктора Ющенка в процесі створення більшості в парламенті.

Боротьба за крісло прем’єр-міністра та інші посади в майбутньому уряді та парламенті, а також розподіл сфер впливу в державі надзвичайно ускладнюють швидке створення коаліції. Не за горами вже президентські вибори і, отже, необхідність набору підтримки у виборців.


Роль президента у формуванні коаліції

Даний текст в основі містить ідею, відповідно до якої саме позиція президента найближчим часом буде домінуючою як при формуванні коаліції, так і стосовно інших кадрових і політичних питань.

Крім того, саме недооцінка політичної ролі президента привела Тимошенко до відставки в 2005 році, а Януковича - до дострокових виборів у 2007-му.

Нещодавно завершилися позачергові вибори до Верховної Ради України. Ще до оголошення офіційних результатів виборів, пересічний громадянин просто таки "захлинувся" від кількості різноманітних прогнозів щодо нових аспектів політичної ситуації. Пропонуємо до вашої уваги ґрунтовне дослідження самого процесу виборів, їх особливостей та несподіванок, результатів, а також аналіз складу Верховної Ради шостого скликання.


Вступ

Значна частина представників аналітичних та дослідницьких структур вже запропонували аналіз попередніх результатів дострокових парламентських виборів 2007 р. Агентство моделювання ситуацій пропонує власне дослідження. Експерти агентства не поспішали подавати попередній аналіз, оскільки вважали за доцільне провести комплексне, усестороннє дослідження, яке спиралось би на остаточні, а не попередні дані ЦВК. Це дослідження дозволяє сконцентрувати увагу не лише на кількісних і якісних показниках новоутворених фракцій Верховної Ради VI скликання та спрогнозувати ймовірне розташування політичних сил, але й змоделювати подальші дії тієї чи іншої політичної сили.

Експерти АМС проаналізували в першу чергу результати виборчої кампанії та порівняли їх з результатами попередніх виборів, в тому числі на предмет зміни динаміки довіри до тих чи інших політичних сил, та зміни динаміки електоральних уподобань в окремих регіонах країни.

З усіх партій, які брали участь у виборчих кампаніях 2006 і 2007 років, політичний стиль БЮТ найбільше відповідає підходам і методам, які використовували есдеки в далеких 2002 – 2004.

Візьміть до уваги, вже кілька разів БЮТ використовував не лобову атаку, а силу зіткнення могутніших супротивників.

Наприклад, закон про кабінет міністрів. Цей документ реально зіштовхнув НУ і ПР у сутичці за повноваження, що, загалом при активному інформаційному втручанні БЮТ, призвело до призначення перевиборів.

Може, лідер БЮТ і не хотіла перевиборів, а тільки підвищувала свій образ й імідж в очах населення над президентським, презентуючи себе як борця зі зрадництвом СПУ з прицілом на позачергові або офіційні вибори президента.

Проте, цей підхід показує, що БЮТ реалізує кілька стратегій розвитку одночасно, при тому, що кожна з них вигідна БЮТ.

Парадокс електорального ривка Тимошенко в 2006 і 2007 роках полягає у використанні принципово іншої стратегії політичної боротьби, перед якою дії супротивників більше схожі на незграбність динозаврів.

Выборы наконец закончились, но их последствия будут еще долго штормить страну и регионы. Мы часто забываем, что это только ЦВК сидит в Киеве, а голосуют на самом деле регионы. И для того чтобы оценить выборы, и почему они были такими, а не другими - надо рассмотреть, а что происходило в регионах, как там проявили себя политические силы.

В материале представленном ниже, собрана информация по всем региональным политическим ситуациям. При оценке перспектив политических сил в дальнейших политическах схватках следует учитывать особенности каждой конкретной области, отказавшись от упрощенного деления Украины на Восток и Запад.

 Киев

Выборы в Киеве и области – это, прежде всего, борьба большого бизнеса, сконцентрированного в столице как ни в одном другом городе страны 

Несмотря на то, что у каждой из ведущих политических сил есть регионы, которые она традиционно считает «своими», киевский электорат является объектом серьезных предвыборных притязаний для всех. Во-первых, речь идет о столице государства, и показать здесь сколько-нибудь заметный результат важно для поддержания реноме серьезного политического игрока. Во-вторых, Киев вместе с областью – это около трех миллионов наделенных правом голоса граждан, и, следовательно, серьезный электоральный куш.

Несподіваний успіх Партії зелених України в 1998 році досі не дає спати вітчизняним політтехнологам. Тоді лідерові ПЗУ Віталію Кононову на гроші великого бізнесу вдалося набрати понад 5%. Цей успіх став можливим не завдяки вдалій ідеології, а, скоріше, завдяки підкресленій відсутності її. Спроба ж підігнати небідних бізнесменів під образ виразників європейських зелених ідей мала дещо кумедний вигляд. З українських нуворишів німецьких “грюне” не могло вийти за визначенням. Програш ПЗУ визначив долю інших політичних сил, які намагалися використати зелені гасла, не розуміючи їхньої суті. Проте ідея і досі залишається ласим шматочком для бізнесменів від політики. Хоча, як вважає сам Віталій Кононов, усе це марно. “Зберігається тенденція до знищення ідеологічних партій. Спрацювали технології, базовані на лідерах, особистостях. Люди довіряють особистостям і не довіряють ідеології. Якщо така тенденція зберігатиметься, то популісти приходитимуть до влади і змінюватимуть їх популісти”,— зазначив політик “Хрещатику”.

ГРОМАДСЬКА ДУМКА В УКРАЇНІ ПЕРЕД ВИБОРАМИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ 2007 Р.: РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ IFES, ПРОВЕДЕНОГО У ВЕРЕСНІ 2007 Р.

 

Цей звіт містить детальні результати останнього дослідження IFES в Україні. Це 16-те опитування громадської думки, що IFES проводить в Україні, тому в цьому

підсумковому документі містяться посилання на деякі результати попередніх досліджень. Опитування в межах даного останнього дослідження проводилося в період

з 25 серпня по 11 вересня 2007 р. серед 1265 респондентів на всій території України. Ця вибірка охоплювала національну вибірку з 1 200 респондентів і додатково 65

респондентів у Києві. Дані були розраховані з урахуванням коефіцієнтів по регіонам, віку і статі, таким чином будучи національно репрезентативними для дорослого (18+)

населення України. Розмір похибки для вибірки такого розміру становить плюс / мінус 2,75%. Опитування та обробка даних дослідження проводилися компанією GfK, що розташована у Києві. Дослідження проводилося за фінансової підтримки Агенції США з міжнародного розвитку.

Думка щодо виборів до Верховної Ради, призначених на вересень 2007 р.

· Більшість українців (58%) дуже або в цілому погоджуються з рішенням оголосити дострокові парламентські вибори у вересні. Тридцять відсотків не погоджуються з рішенням щодо оголошення дострокових виборів. Більшість респондентів у п′яти з шести географічних регіонів погоджуються з рішенням щодо оголошення дострокових виборів. Єдине виключення – східний регіон, де думки розділилися – 41% підтримують це рішення, а 40% проти нього.

С официальным началом избирательного процесса ряд партий и блоков незамедлительно декларировали намерение принимать участие в избирательной кампании. В течение 2-4 августа 2007 г. все, кто потенциально сможет преодолеть 3% барьер (кроме «НУ-НС»), провели свои съезды и утвердили избирательные списки.

Причем, что характерно, те политические силы, которые наиболее жестко выступали против проведения досрочных выборов – СПУ, КПУ и ПР, – первыми провели свои съезды.

Предварительный анализ списков ведущих политических сил показывает сохранение в них позиций действующих депутатов, а также незначительное «усиление» партийных списков за счет бизнесменов (практически во всех списках) перебежчиков и членов Кабинета Министров (в списке ПР), госчиновников (в списке НУ-НС).

Характерно, что большинство исследований анализируют наличие в партийных избирательных списках тех или иных бизнес-интересов. Не отрицая актуальности подобного анализа, все же необходимо отметить определённую поверхностность подобного подхода, поскольку бизнес-связи отдельных депутатов намного сложнее, чем их пытаются представить. К тому же формальные бизнес-связи с одним из мега-кланов не означают примитивную пирамидальную форму подчинения. Во многом роль и позиция при ключевых голосованиях того или иного депутата в партийном списке зависит не столько от того, к какому клану его формально относят – Р.Ахметова, В.Пинчука, И.Коломойского, С.Таруты и т.д., – сколько по какой линии тот или иной кандидат в депутаты попал в партийный список.

baner 1
при использовании материалов ссылка на Выборы.org обязательна.

© 2002—2021 «Выборы.ORG»