Нещодавно завершилися позачергові вибори до Верховної Ради України. Ще до оголошення офіційних результатів виборів, пересічний громадянин просто таки "захлинувся" від кількості різноманітних прогнозів щодо нових аспектів політичної ситуації. Пропонуємо до вашої уваги ґрунтовне дослідження самого процесу виборів, їх особливостей та несподіванок, результатів, а також аналіз складу Верховної Ради шостого скликання.


Вступ

Значна частина представників аналітичних та дослідницьких структур вже запропонували аналіз попередніх результатів дострокових парламентських виборів 2007 р. Агентство моделювання ситуацій пропонує власне дослідження. Експерти агентства не поспішали подавати попередній аналіз, оскільки вважали за доцільне провести комплексне, усестороннє дослідження, яке спиралось би на остаточні, а не попередні дані ЦВК. Це дослідження дозволяє сконцентрувати увагу не лише на кількісних і якісних показниках новоутворених фракцій Верховної Ради VI скликання та спрогнозувати ймовірне розташування політичних сил, але й змоделювати подальші дії тієї чи іншої політичної сили.

Експерти АМС проаналізували в першу чергу результати виборчої кампанії та порівняли їх з результатами попередніх виборів, в тому числі на предмет зміни динаміки довіри до тих чи інших політичних сил, та зміни динаміки електоральних уподобань в окремих регіонах країни.

Історія політичної кар’єри Леоніда Черновецького є досить показовою для пострадянського політика від бізнесу. Вочевидь, перший політичний досвід Л.Черновецький отримав під час створення свого концерну на ресурсній базі Київського університету. Мало кому відомо, що назва концерну «Правекс» походить від «Право. Економіка. Соціологія» – київського кооперативу, створеного групою працівників КДУ ім.Т.Шевченка. Згодом, заснувавши банк та ставши на той час типовим персонажем із фільмів часів пізньої перебудови, Л.Черновецький здобуває посаду радника Президента Л.Кравчука.

До Верховної Ради різних скликань президент «Правексу» проходить по мажоритарних округах у Києві у Харківському районі. Спеціалістам з виборчих технологій та журналістам відомі методи, які застосовувались мажоритарниками від бізнесу. Ці методи можна сформулювати як «ресурсне заохочення виборців». Проте сам Л.Черновецький і не приховував, яким чином він вигравав вибори, першим озвучивши приблизну вартість успішної кампанії на столичному мажоритарному окрузі – 1 млн. доларів США. Щоправда, фахівці на той момент (1998 р.) зазначали, що сума була явно завищеною. Але той факт, що довкола Л.Черновецького завжди є люди, які могли вмотивувати свої завищені витрати на виборчу кампанію, досить яскраво свідчить про особливості характеру нинішнього міського Голови.

Слід зазначити, що президент «Правексу» завжди міг знаходити спільну мову із владою. Зокрема, він був радником усіх трьох президентів України – Л.Кравчука, Л.Кучми, В.Ющенка.

До участі у партійному списку «Нашої України» почесний президент концерну «Правекс» мав досить тривалу історію власного партійного будівництва. Задовго до створення Ліберально-християнської партії Леонід Черновецький відзначився спочатку спонсорством партійного проекту «За красиву Україну», а згодом і керівництвом ним же (ініціатором створення партії був на той момент досить яскравий дніпропетровський політик і депутат Верхоної Ради 2-го скликання Геннадій Балашов)...

Головний висновок – 2008 року неодмінно будуть проведені перевибори столичного міського голови та Київради.

Ймовірно, ініціаторами процесу стануть одночасно і БЮТ, і НУ-НС, і ПР - навіть якщо котрийсь з них займе позицію вимушеного погодження „заради громадянського миру” абощо – хоча навряд чи, Л.Черновецький вже має серйозні конфліктні стосунки з кожною з цих потужних сил. Тобто, всім найпотужнішим політичним силам столиці без винятку вигідно і з політичного, і з економічного боку, і з точки зору політичного піару урочисто і з „максимальним врахуванням думок і інтересів киян” прибрати Л.Черновецького.

С официальным началом избирательного процесса ряд партий и блоков незамедлительно декларировали намерение принимать участие в избирательной кампании. В течение 2-4 августа 2007 г. все, кто потенциально сможет преодолеть 3% барьер (кроме «НУ-НС»), провели свои съезды и утвердили избирательные списки.

Причем, что характерно, те политические силы, которые наиболее жестко выступали против проведения досрочных выборов – СПУ, КПУ и ПР, – первыми провели свои съезды.

Предварительный анализ списков ведущих политических сил показывает сохранение в них позиций действующих депутатов, а также незначительное «усиление» партийных списков за счет бизнесменов (практически во всех списках) перебежчиков и членов Кабинета Министров (в списке ПР), госчиновников (в списке НУ-НС).

Характерно, что большинство исследований анализируют наличие в партийных избирательных списках тех или иных бизнес-интересов. Не отрицая актуальности подобного анализа, все же необходимо отметить определённую поверхностность подобного подхода, поскольку бизнес-связи отдельных депутатов намного сложнее, чем их пытаются представить. К тому же формальные бизнес-связи с одним из мега-кланов не означают примитивную пирамидальную форму подчинения. Во многом роль и позиция при ключевых голосованиях того или иного депутата в партийном списке зависит не столько от того, к какому клану его формально относят – Р.Ахметова, В.Пинчука, И.Коломойского, С.Таруты и т.д., – сколько по какой линии тот или иной кандидат в депутаты попал в партийный список.

Вже кілька парламентських виборчих кампаній поспіль в українській політиці запроваджується практика заявлення ще під час передвиборчої кампанії якщо не всіх планів кадрових призначень у випадку виграшу, то, принаймні, кандидатур на ключові посади. Чи не першим цю тактику взяв на озброєння БЮТ – виборцю від початку давали зрозуміти, що голосуючи за БЮТ, він голосує за „Юлю-прем”єра”. Тепер до цієї тактики вдалися всі три основних гравця, що так чи інакше, в статусі влади чи опозиції, однак беззаперечно братимуть участь у формуванні уряду і в заповненні інших ключових державних посад в центральній владі та регіонах. Деякі кандидатури заявлені НУ-НС, БЮТ та ПР офіційно, деякі є очевидними, щодо деяких відбувались витоки інформації, а щодо інших можна зробити певні висновки на основі аналізу розстановки сил, особистих, економічних та політичних зв’язків. Експерти Агентства моделювання ситуацій вирішили звести до купи наявні відомості, оскільки кадрові плани найпотужніших політичних сил становлять інтерес і для експертного середовища, і для ЗМІ, і для виборців.

Таким чином, ми пропонуємо аналіз можливих кадрових призначень за різного розвитку подій – залежно від того, як саме буде розподілено парламентські мандати після 30 вересня 2007 р.

Ліві партії надали перевагу перевіреним кадрам, оскільки розраховують на перевірені стратегії та перевірені схеми діяльності після виборів (оскільки, скільки б соціалісти не заявляли про майбутні фальсифікації та змову „олігархів”, О.Мороза жодні соціологічні дослідження не в змозі переконати у втраті підтримки виборців СПУ в цілому та його особисто; тож він продовжує виходити з парламентського та провладного статусу СПУ, розробляючи плани на післявиборчий період). Отже, основним інструментом збереження політичного впливу лівих партій залишаться кулуарні домовленості, таємні угоди, маніпуляція політичними альянсами тощо. Однак ресурси лівих вичерпуються, впливовість падає. Саме тому Агентство моделювання ситуацій вважає за потрібне подати загальний аналіз найбільших лівих партій України: зазначити ідеологічні відмінності, прослідкувати динаміку втрати ресурсної бази, передусім електоральної. Досвід ведення доволі масштабних інформаційних кампаній та набуті політичні стереотипи дещо викривили сприйняття цих партій: їх вважають більш впливовими, більш потужними, контролюючими більше ресурсів, ніж це є насправді на нинішній момент. Політичних суперників не варто недооцінювати, однак в цьому випадку переоцінювання надає лівим додаткові важелі впливу, не підкріплені реальними можливостями цих партій.

Вне зависимости от срока и формата досрочных выборов – будут ли они признаны легитимными всеми участниками, либо часть участников парламентской коалиции примут в них участие «вынужденно», не отказываясь от обвинительной риторики в адрес инициаторов выборов – основным действующим лицом в украинской политике на сегодня является Партия регионов. С ней же связано наиболее масштабное возможное перекраивание уже более-менее определившейся и устоявшейся схемы взаимодействия стратегий и тактик основных участников. Будет создан единый блок оппозиции либо её части, или все оппозиционные пропрезидентские силы пойдут на выборы самостоятельно – это мало повлияет на общую картину предвыборной кампании и на её результат. А вот изменение формата участия в кампании Партии регионов – например, смена лидера, смена избирательной парадигмы, кардинальное изменение стратегии – немедленно скажется и на ходе предвыборной кампании, и на результатах выборов, и на всей расстановке сил в украинском политикуме уже после перевыборов.

Именно поэтому эксперты Агентства моделирования ситуаций решили избрать предметом очередного исследования Партию регионов (ПР), а именно – некоторые доступные для анализа уже сегодня моменты внутренней организации партии и специфики её работы, которые будут наиболее важны при ведении предвыборной кампании. До даты выборов планируется ещё несколько выпусков исследований, которые будут посвящены предвыборной стратегии ПР (на данный момент она не выбрана и тем более не утверждена), деятельности в регионах, информационной политике партии и т.п.

Сегодня делать какие-либо выводы по этим вопросам преждевременно – прогноз практически нереален, когда сам объект прогнозирования не определился даже в том, из каких вариантов выбирать, не то что с окончательным вариантом действий. Ситуацию на этом этапе вообще можно охарактеризовать как достаточно парадоксальную. Обратимся к фактам.