Войти с помощью

Природа и экология

Все мы знаем о неминуемом глобальном потеплении. Эта гипотеза уже стала для нас теоремой. Оглянувшись же назад, мы видим, что во второй половине прошлого века с таким же успехом была распространена теория о глобальном похолодании. В отличие от нынешнего времени, когда температура повышается, тогда средняя годовая температура наоборот снижалась. Единственный вывод - климат всегда менялся в ту или иную сторону, но мы на уровне своего развития еще не можем с полной уверенностью прогнозировать его поведение, понять причины климатических колебаний.

В 1970-е годы климатологи пришли к пугающему выводу: последние три десятилетия мировые температуры снижаются. Это позволило сделать вывод о вероятности наступления "нового ледникового периода".

Впервые дискуссии о возможном глобальном похолодании начались в середине 1960-х. Так, известный американский ученый Чезаре ЭмилианиCesare Emiliani предсказал, что в течение ближайших нескольких тысяч лет на Земле может начаться новый ледниковый период. Этот вывод был основан на теории климатических циклов Милутина Миланковича, согласно которой мировой климат меняется каждые несколько десятков тысяч лет. В последующие годы с аналогичными прогнозами выступили многие известные специалисты, указывавшие, что новый ледниковый период может ожидать землю не в отдаленной перспективе, а уже достаточно скоро. К примеру, в 1971 году авторитетный научный журнал Science опубликовал статью, авторы которой доказывали, что выбросы в атмосферу продуктов сгорания (сажи) способны серьезно охладить Землю (по иронии судьбы, одним из двух авторов этой работы был известнейший ученый Стивен ШнейдерStephen H. Schneider, впоследствии ставший известным сторонником теории "глобального потепления"). Три года спустя Национальный Научный Совет СШАNational Science Board пришел к выводу, что в последние два-три десятилетия мировые температуры снижались резче, чем обычно. Впрочем, Совет выражал осторожную надежду, что ситуация может измениться.

Як стало відомо журналістам «ХВ», не зважаючи на заборони Водного Кодексу України, на території заплави р.Десна в районі с.Соболівка Броварського району Київщини розпочато будівництво в потужного котеджного містечка. Містечко матиме власні канали для проходу яхт і причал. Вже зараз спотворено велику ділянку природної заплави Десни, збудовано захисну споруду входу в канал і розпочато риття самого каналу. Місце для будівництва обрано надзвичайно живописне, на березі найбільшої протоки Десни – Любича. 

За будівництвом стоїть дехто В. М. Клименко – гендиректор ТОВ «Новий друк», член політради НДП. В даному випадку, Клименко – керівник формального садового товариства, що начебто будує для себе дачі. Для будівництва відведено 6 га земель, які незабаром мали отримати природоохоронний статус 

За свідченням ініціативної групи, що встала на нелегкий шлях боротьби з беззаконним будівництвом, керівництво Броварського району відмовляється коментувати дану забудову (у тому числі і факт землевідведення в водоохоронній зоні і прибережній захисній смузі). 

Між усім, на останньому засідання Постійної комісії Київської обласної ради з питань екології та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи було прийняте рішення про необхідність створення на території збереженої заплави Десни Національного природного парку. 

Як бачимо, «на місцях» влада займає протилежну позицію – розпродати, загрести, сховати кінці у воду.

28 вересня 2007 р. відбувся візит представників «Вечерних вестей» Олега Андроса та Дмитра Бернікова до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Журналістам була надана можливість задати будь-яке питання заступнику міністра Павлу Большакову та його підлеглим у межах їхньої компетенції, а також провести окремі інтерв’ю з іншими посадовими особами Міністерства. 

«Зубрів офіційно не відстрілювали, дельфінів – не виловлювали, а Жуків острів – не проблема Мінприроди…» 

Під час інтерв’ю було виявлено ряд нових фактів щодо найбільш резонних подій у галузі природоохорони за останні 2 роки. Заступник міністра вважає за потрібне спростувати ряд, на його думку, «чуток та марень», що курсують у медіапросторі, та зробив низку заяв, що мають характер сенсаційних. Про них мова піде далі. 

Автору самими журналістами були надані аудіозаписи їхньої зустрічі з «державними охоронцями природи» на умовах вільного поширення та збреження авторських прав журналістів «ВВ». При будь-якому використанні даного матеріалу прошу посилатися на матеріал Дмитра Бернікова та Олега Андроса. 

Отже, знаменна зустріч у Міністерстві: Частина перша. 

Частина 1.1. Природно-заповідний фонд: як і що треба змінювати

Архив
10 октября 2007

Хто така «громадськість»?

Як відомо, фестиваль Рок-Січ більше не буде проводитись на Трухановому острові в Києві. Відтепер його перенесли до спорткомплексу «Чайка». Таке рішення прийняли громадські слухання, які відбулись ще 7 червня у приміщенні загальноосвітньої школи №128 в Дніпровському районі м.Києва.

З одного боку, саме перенесення фестивалю добивались київські природоохоронні організації, з приводу чого минулорічний фестиваль викликав неабиякий конфлікт організаторів і природоохоронців. Втім, на даному етапі конфліктуючі сторони знайшли спільну мову і домовились про співпрацю, на яку всі покладають великі надії. Втім, для природоохоронців стало новиною як те, що фестиваль перенесуть в інше місце так і те, що відбулись громадські слухання на цю тему.

Розказує Командир ДОП «Зелене Майбутнє» Михайло Богомаз: «Ми зв′язались з усіма колегами, які підтримували протест проти проведення фестивалю в сезон гніздування птахів. Ніхто нічого не знає ні про які громадські слухання. Принаймні з природоохоронних організацій там не було присутньої жодної».

baner 1
при использовании материалов ссылка на Выборы.org обязательна.

© 2002—2017 «Выборы.ORG»